Європейці цієї зими можуть зіткнутися з необхідністю обирати між купівлею їжі та оплатою опалення через високі ціни на енергоресурси. Про це заявив єврокомісар з питань енергетики Дан Йоргенсен в інтерв’ю угорському виданню 444, попередивши, що залежність Європи від імпорту палива та дефіцит на світовому ринку можуть ускладнити ситуацію для домогосподарств.
За словами Йоргенсена, навіть за звичайної зими майже 50 млн людей у Європі мають труднощі з оплатою рахунків за опалення. Зростання вартості енергоресурсів може посилити фінансовий тиск на сім’ї, які вже змушені обмежувати витрати на базові потреби.
«У Європі у звичайну зиму майже 50 млн людей відчувають труднощі з оплатою рахунків за опалення. Якщо людина не може оплатити опалення, їй фактично доводиться обирати між тим, щоб голодувати або мерзнути. Це неприпустимо», — сказав єврокомісар.
Він пояснив, що прогнозувати температури на найближчі місяці складно, однак потреба в паливі в холодний сезон зростатиме. Якщо пропозиція на світовому ринку не відповідатиме попиту, це може призвести до подальшого підвищення цін на енергоносії.
«Ми не знаємо, наскільки холодно буде, але знаємо, що нам знадобиться більше палива. А дефіцит на світовому ринку призводить до зростання цін», — зазначив Йоргенсен.
Ситуація створює ризики не лише для малозабезпечених домогосподарств, а й для державних бюджетів, оскільки урядам може знадобитися додаткова підтримка споживачів. Масштаб такого навантаження залежатиме від динаміки цін, погодних умов і здатності країн забезпечити стабільне постачання енергоресурсів.
Проблема доступності опалення залишається актуальною навіть за відсутності гострого дефіциту енергії. Високі тарифи змушують частину населення скорочувати споживання або відмовлятися від достатнього обігріву житла, що особливо позначається на людях із низькими доходами. Зростання витрат на комунальні послуги також зменшує кошти, які сім’ї можуть спрямовувати на харчування, оренду житла та інші необхідні витрати.
За даними Євростату, у 2025 році 8,8% населення Європейського Союзу не могли належним чином опалювати свої домівки через фінансові обмеження. У 2024 році цей показник становив 9,2%, а у 2023 році сягав 10,6%. Таким чином, до нового енергетичного цінового шоку ЄС уже мав мільйони жителів, для яких оплата опалення залишалася проблемою.
Рівень енергетичної бідності суттєво відрізняється між країнами Євросоюзу. На можливість обігрівати житло впливають доходи населення, вартість електроенергії та газу, енергоефективність будівель і наявність державних програм допомоги. Тому однакове зростання цін може мати різні наслідки для домогосподарств залежно від країни та їхнього матеріального становища.
Європейська комісія розглядає енергетичну бідність як окрему соціально-економічну проблему. Правила ЄС передбачають, що держави-члени мають вживати заходів для захисту вразливих споживачів і підтримки людей, які не можуть дозволити собі достатнє опалення. Водночас ефективність допомоги залежить від того, наскільки точно уряди визначають потреби таких домогосподарств і спрямовують на них фінансові ресурси.
На тлі зростання вартості життя в низці європейських країн відбувалися масові протести через дорожчання товарів і послуг, житлову кризу та соціальні проблеми. Серед країн, де проходили такі акції, були Франція, Італія, Іспанія, Албанія та Португалія. Подальше підвищення рахунків за енергію може посилити вимоги громадян до урядів щодо заходів підтримки, хоча масштаби такого впливу залежатимуть від економічної ситуації в кожній державі.
