80-річний президент Бразилії Луїс Інасіу Лула да Сілва переміг сенатора Флавіу Болсонару, сина колишнього глави держави Жаїра Болсонару, у другому турі президентських виборів, що відбувся 25 жовтня. За остаточними даними Вищого виборчого суду Бразилії, Лула отримав 51,79% голосів, а його суперник — 48,21%. Чинний президент забезпечив собі четвертий президентський мандат, хоча після першого туру 4 жовтня поступався представнику правого політичного табору.
Різниця між кандидатами становила 3,58 відсоткового пункта, або понад 4,43 млн голосів. За офіційними результатами, Лула отримав 64,26 млн голосів, тоді як за Флавіу Болсонару проголосували 59,83 млн виборців. Явка у другому турі сягнула приблизно 80,8%: до виборчих дільниць прийшли понад 128 млн громадян із майже 159 млн зареєстрованих виборців.
Результат став несподіваним після першого туру, коли 4 жовтня Лула поступився Флавіу Болсонару. Як повідомляє Bloomberg, відновити перевагу після поразки в першому турі на президентських виборах у Бразилії ще не вдавалося жодному кандидату з моменту відновлення демократії у 1989 році. Перемога чинного президента змінила прогнозований результат кампанії, в якій правий табір розраховував використати підтримку прихильників Жаїра Болсонару.
Важливу роль у перемозі Лули відіграла мобілізація його прихильників у бідніших північно-східних штатах країни. Цей регіон традиційно є однією з основних електоральних опор президента та його Партії трудящих. Підтримка виборців із нижчими доходами допомогла Лулі компенсувати переваги суперника в інших частинах країни й забезпечити необхідну кількість голосів для перемоги.
Флавіу Болсонару не визнав поразки та зажадав анулювати результати голосування. Його позиція створює ризик подальшого політичного протистояння після оголошення підсумків виборів. Водночас офіційні результати вже оприлюднив виборчий орган країни. Для перегляду підсумків необхідні юридичні підстави та розгляд відповідних вимог у встановленому порядку; сама заява кандидата не скасовує результатів голосування.
За оцінкою Bloomberg, перемога Лули перервала серію успіхів правих політиків у Латинській Америці та стала серйозною невдачею для політичного руху родини Болсонару, орієнтованого на президента США Дональда Трампа. Кампанія продемонструвала, що підтримка правих сил у регіоні не гарантує перемоги навіть за високої поляризації суспільства. Водночас результати виборів не усувають політичного впливу прихильників Болсонару, які зберігають значну електоральну базу.
Для зовнішньої політики Бразилії переобрання Лули означає продовження курсу, який передбачає активну дипломатію та прагнення зберігати контакти з різними центрами міжнародного впливу. Президент виступає за завершення війни Росії проти України шляхом переговорів і раніше пропонував дипломатичні механізми для припинення бойових дій. Його підхід відрізняється від позиції держав, які роблять основний акцент на військовій підтримці Києва та посиленні тиску на Москву.
Водночас перемога на виборах не означає автоматичного усунення внутрішніх політичних проблем. Лулі доведеться працювати з Конгресом, де консервативні сили мають значний вплив, а також шукати підтримку для економічних і соціальних рішень. Розподіл сил у законодавчій владі матиме важливе значення для реалізації його програми протягом наступного терміну.
Лула да Сілва вперше очолив Бразилію у 2003 році й керував країною до 2010-го, після чого повернувся на посаду президента у 2023 році. Його політична кар’єра тісно пов’язана з Партією трудящих і соціальними програмами, спрямованими на скорочення бідності та нерівності. Четвертий мандат стане для нього новим етапом політичного протистояння з правими силами, які залишаються важливим чинником бразильської політики.
За конституційним графіком, інавгурація новообраного президента має відбутися 5 січня 2027 року. До початку нового терміну увага буде зосереджена на подальших діях Флавіу Болсонару, можливих юридичних оскарженнях результатів та здатності політичних сил уникнути ескалації після напруженої виборчої кампанії.
