В Україні дизельне пальне може подорожчати до 120 грн за літр на тлі зростання світових цін на нафту, нестабільності навколо Ормузької протоки та проблем із постачанням. Про такий сценарій 25 жовтня 2026 року заявив експерт паливного ринку Леонід Косянчук. За його словами, наразі немає достатніх підстав очікувати повернення цін до попереднього рівня.
На окремих українських автозаправних станціях преміальний дизель уже коштує 108–109 грн за літр. Середня ціна звичайного дизельного пального по країні становить 103,42 грн за літр. Бензин А-92 у середньому продають за 86 грн, А-95 — за 89,93 грн, а А-95+ — за 93,84 грн за літр. Автомобільний газ коштує близько 53,17 грн за літр.
Одним із чинників тиску на український ринок залишається ситуація навколо Ормузької протоки, через яку проходить значна частина світових морських поставок нафти та нафтопродуктів. Загострення безпекових ризиків у цьому регіоні може впливати на вартість сировини, страхування танкерів і витрати на транспортування. Зростання міжнародних котирувань поступово позначається на закупівельній вартості пального для європейських трейдерів, у яких закуповують ресурс українські імпортери.
Додатковим фактором є дефіцит дизельного пального на європейському ринку. За таких умов імпортерам складніше знаходити необхідні обсяги за вигідними цінами, а конкуренція за партії пального посилює ціновий тиск. Оскільки український ринок значною мірою залежить від зовнішніх поставок, зміни вартості ресурсу в Європі безпосередньо впливають на витрати операторів АЗС.
Водночас на внутрішньому ринку зберігаються логістичні обмеження, пов’язані з російськими обстрілами транспортної та енергетичної інфраструктури. Доставка пального потребує додаткових ресурсів для організації маршрутів і забезпечення безперервності постачання. Ситуацію ускладнюють затори на залізниці та нестача водіїв бензовозів, що обмежує можливості оперативно переміщувати ресурс між регіонами.
Ще одним чинником майбутнього подорожчання може стати заплановане підвищення акцизів на пальне з 1 січня 2027 року. Зміни податкового навантаження збільшують витрати учасників ринку та можуть позначитися на роздрібній вартості бензину й дизеля. Остаточний масштаб впливу залежатиме від світових котирувань, закупівельних цін, валютного курсу та конкурентної ситуації між мережами АЗС.
Зростання вартості дизеля має наслідки далеко за межами автомобільного ринку. Дорожче пальне збільшує витрати вантажних перевізників, аграрних підприємств, будівельних компаній і торговельних мереж. Підприємства можуть переносити частину додаткових витрат у ціни на товари та послуги, через що подорожчання на заправках здатне посилювати інфляційний тиск.
Найбільш чутливими до таких змін є галузі, у яких витрати на пальне становлять значну частку собівартості. Для аграріїв це, зокрема, польові роботи й перевезення врожаю, а для роздрібної торгівлі — доставка продукції до розподільчих центрів і магазинів. Якщо високі ціни збережуться тривалий час, бізнесу доведеться переглядати транспортні бюджети, тарифи та закупівельні контракти.
Оператори українських АЗС зі свого боку намагаються адаптуватися до нестабільності постачання. Серед напрямів роботи — пошук альтернативних маршрутів, укладання контрактів із європейськими трейдерами та розвиток складської інфраструктури. Збільшення можливостей для зберігання пального на заході країни може допомогти формувати запаси й зменшувати ризики перебоїв, хоча не усуває залежності від зовнішніх цін.
За таких обставин прогноз щодо дизеля по 120 грн за літр залишається можливим сценарієм, а не підтвердженим рівнем майбутніх цін. Подальша динаміка залежатиме від розвитку ситуації на світовому нафтовому ринку, доступності дизельного пального в Європі, стану української логістики та податкових змін на початку 2027 року.
Україна після припинення роботи власних нафтопереробних потужностей у довоєнному форматі значною мірою покладається на імпорт готових нафтопродуктів. Тому стабільність постачання залежить не лише від внутрішньої конкуренції між заправними мережами, а й від доступу до європейських нафтопродуктів, пропускної спроможності транспортних коридорів і можливості накопичувати резерви.
Акцизна політика також є частиною довгострокового регулювання паливного ринку. Поетапне підвищення ставок передбачає наближення українського оподаткування пального до європейських вимог. Водночас для споживачів і бізнесу важливо, наскільки ці зміни збігатимуться з коливаннями світових цін та витратами на імпорт: саме поєднання цих чинників визначатиме фактичну вартість пального на АЗС.
