Україна та європейські країни погодилися обговорювати широкі домовленості про повоєнну безпеку в Європі під час майбутніх переговорів в Абу-Дабі. Про це повідомляє The Telegraph із посиланням на дипломатичні джерела. За даними видання, відповідну пропозицію спецпосланець президента США Стів Уіткофф передав російському лідеру Володимиру Путіну під час тригодинної зустрічі в Санкт-Петербурзі минулого тижня.
Як стверджують співрозмовники газети, перспектива обговорення європейської безпеки стала однією з причин, через які Путін погодився відновити переговори з Україною. Іншим чинником джерела називають пом’якшення санкцій щодо російського дизельного пального. Водночас видання не наводить підтвердження, що Москва офіційно погодилася на конкретні умови майбутніх домовленостей або що сторони вже узгодили порядок денний зустрічі.
За оцінкою дипломатичних джерел The Telegraph, Росія може спробувати використати переговори для домогтися скорочення військової присутності НАТО у Східній Європі. Зокрема, Москва, як припускають співрозмовники газети, може вимагати від Альянсу повернення до рівня 1997 року — до початку його розширення на схід. Однак Росія офіційно не підтверджувала, що висуватиме таку вимогу на переговорах в Абу-Дабі.
Європейські джерела видання заявили, що не погодяться на скорочення військової присутності НАТО у Східній Європі. Це вказує на потенційну суперечність між можливими цілями Москви та позицією європейських держав. Якщо питання про розміщення сил Альянсу справді буде порушене, воно може стати одним із найскладніших аспектів переговорів поряд із гарантіями безпеки для України.
Раніше помічник президента Росії Юрій Ушаков заявляв, що для досягнення мирної угоди переговори мають відбуватися не лише з Україною, а й із усією Європою. Путін також говорив, що заплановані на листопад переговори стосуватимуться архітектури безпеки на європейському континенті. Ці заяви свідчать про прагнення Москви розглядати завершення війни в ширшому контексті відносин із західними країнами, хоча конкретні пропозиції Росії щодо майбутньої системи безпеки залишаються неузгодженими.
Президент України Володимир Зеленський напередодні заявляв, що переговори мають стосуватися енергетичного та морського перемир’я. Водночас у публікації The Telegraph основний акцент зроблено на можливих ширших домовленостях щодо безпеки Європи. Ці повідомлення не обов’язково суперечать одне одному: сторони можуть обговорювати кілька напрямів паралельно, а остаточний порядок денний зустрічі поки що не оприлюднений.
Залишається незрозумілим, у якому форматі планують обговорювати європейську безпеку та чи братимуть усі зацікавлені держави безпосередню участь у переговорах в Абу-Дабі. Також немає підтвердження, що Україна погодилася розглядати будь-які обмеження військової присутності НАТО або що європейські уряди отримали офіційну пропозицію з такими умовами.
Для Києва принциповим питанням залишається те, чи не намагатиметься Москва пов’язати припинення бойових дій з переглядом безпекового устрою всього регіону. Для європейських держав потенційні домовленості можуть означати необхідність узгоджувати умови завершення війни з власними зобов’язаннями в межах НАТО. Однак наразі йдеться про можливий предмет переговорів, а не про погоджені рішення.
У разі винесення таких питань на міжнародний рівень дискусія може вийти за межі двосторонніх домовленостей між Києвом і Москвою. Вона стосуватиметься ролі НАТО, принципів розміщення союзницьких сил та права європейських держав самостійно визначати власну політику безпеки. Позиції сторін із цих питань істотно різняться, тому навіть початок обговорення не гарантуватиме швидкого досягнення компромісу.
