Південна Корея допускає можливість розриву дипломатичних відносин із Києвом через суперечку щодо двох військовополонених із Північної Кореї, які воювали на боці Росії. Про це заявив міністр закордонних справ Південної Кореї Чо Хен під час парламентського обговорення, повідомило агентство Yonhap. За словами міністра, якщо конфлікт між сторонами продовжить загострюватися, такий сценарій не можна виключати.
Відповідаючи на запитання депутата парламенту про те, чи наближається ситуація до розриву дипломатичних відносин, Чо Хен сказав: «Так, якщо ситуація продовжить загострюватися, думаю, така можливість існує».
Заява пролунала на тлі погіршення відносин між Сеулом і Києвом через обставини передачі південнокорейській стороні двох військовослужбовців КНДР, які потрапили в полон під час бойових дій на боці Росії. Суперечка стосується домовленостей про нерозголошення інформації щодо полонених та їхніх родичів у Північній Кореї.
Раніше Південна Корея відкликала свого посла з Києва, а згодом скоротила дипломатичну присутність, вивівши ще вісьмох співробітників посольства. Ці кроки стали сигналом подальшого погіршення двосторонніх відносин. Водночас заява Чо Хена не означає, що рішення про припинення дипломатичних зв’язків уже ухвалене.
Причиною конфлікту стало повідомлення президента України Володимира Зеленського під час Генеральної асамблеї ООН про передачу Південній Кореї двох полонених військовослужбовців КНДР. Вони брали участь у бойових діях на боці Росії. Після цього між сторонами виникли розбіжності щодо того, чи існувала попередня домовленість зберігати інформацію про передачу в таємниці.
Сеул стверджує, що домовився з Києвом не розголошувати відповідні відомості з міркувань безпеки самих полонених і їхніх родичів, які залишаються в Північній Кореї. Українська сторона заперечує існування такої домовленості. Саме ця суперечність стала одним із центральних питань дипломатичного конфлікту.
Питання становища військовослужбовців КНДР має для Сеула окреме значення через безпекові ризики, пов’язані з Пхеньяном. Розголошення інформації про громадян Північної Кореї, які опинилися в полоні за кордоном, може мати наслідки для їхніх родичів, однак публічно наведені сторонами пояснення щодо обставин передачі полонених залишаються суперечливими.
Для Києва ситуація стосується не лише двосторонніх контактів із Сеулом, а й міжнародного виміру участі північнокорейських військових у війні Росії проти України. Повідомлення про полонених привернуло увагу до військової співпраці Москви та Пхеньяна, а також до питання подальшої долі військовослужбовців КНДР, які потрапляють у полон.
Можливий розрив дипломатичних відносин означав би подальше обмеження офіційних контактів між двома державами. Водночас відкликання посла та скорочення персоналу посольства самі по собі не є припиненням дипломатичних відносин. Для такого кроку потрібне окреме політичне рішення, про ухвалення якого Сеул наразі не повідомляв.
Подальший розвиток конфлікту залежатиме від того, чи зможуть сторони узгодити свої позиції щодо обставин передачі військовополонених і розбіжностей навколо конфіденційності. Публічних відомостей про досягнення нового компромісу або про конкретні строки можливого рішення щодо дипломатичних відносин наразі немає.
