Міністерство оборони Росії 30 серпня заявило, що російські війська розпочали підготовку до масованих ударів по об’єктах енергетичної інфраструктури. У відомстві назвали можливі атаки відповіддю на удари по інфраструктурних об’єктах на території Росії, які Москва приписує українській стороні.
Російське військове відомство не уточнило, коли саме можуть відбутися заявлені удари, які об’єкти можуть стати їхніми цілями та якими засобами планується завдавати атак. Також у повідомленні не було наведено деталей щодо масштабу підготовки чи конкретних регіонів, де можуть бути уражені енергетичні об’єкти.
Заява пролунала на тлі систематичних атак Росії на енергетичну та іншу критичну інфраструктуру. Від початку повномасштабної війни російські війська неодноразово завдавали масованих ракетних і дронових ударів по електростанціях, підстанціях, теплових і гідроенергетичних об’єктах, а також по системах передачі електроенергії.
Наслідками таких атак у різні періоди ставали аварійні та планові відключення електроенергії, пошкодження генерувальних потужностей і необхідність проведення тривалих ремонтних робіт. Особливо масштабні руйнування енергосистема зазнавала під час кампаній масованих ударів у холодну пору року, коли навантаження на електромережі суттєво зростає.
З огляду на наближення осінньо-зимового періоду нова заява російського Міноборони може свідчити про підготовку до посилення тиску на енергетичну систему. Для енергетичних компаній це означає необхідність враховувати додаткові воєнні ризики під час формування запасів обладнання, проведення ремонтів і підготовки резервних схем електропостачання.
Російська сторона заявляє, що її дії є відповіддю на атаки по об’єктах інфраструктури в Росії. Київ раніше неодноразово наголошував, що українські удари спрямовані переважно на військові, логістичні та промислові об’єкти, які можуть використовуватися для забезпечення російської армії та ведення війни.
Питання можливого часу початку нової кампанії ударів залишається відкритим. Російське Міноборони не повідомило, чи йдеться про негайне застосування засобів ураження або про більш тривалий етап накопичення ракет і безпілотників для проведення масштабної атаки.
Українська влада та енергетичні компанії протягом війни посилювали захист енергооб’єктів, розосереджували резервне обладнання та нарощували можливості відновлення пошкоджених мереж. Частину критичної інфраструктури додатково захищають інженерними спорудами, однак повністю виключити пошкодження великих енергетичних об’єктів унаслідок масованих атак неможливо.
Енергетична система працює в умовах постійної необхідності балансувати між виробництвом, споживанням і доступними резервами. Втрата або пошкодження окремих генерувальних потужностей може збільшити навантаження на інші регіони та ускладнити роботу системи, особливо в періоди високого споживання.
Міжнародні партнери раніше надавали енергетичному сектору обладнання для ремонту та відновлення мереж, трансформатори, генератори та інші засоби аварійного резерву. Подальші масштаби підтримки та темпи відновлення інфраструктури можуть стати одним із факторів стійкості енергосистеми у разі нової серії масованих атак.
Масовані удари по енергетичних об’єктах залишаються одним із ключових ризиків для цивільної інфраструктури напередодні опалювального сезону. Подальший розвиток ситуації залежатиме від реального переходу Росії від заяв до практичних дій, масштабів можливих атак, ефективності протиповітряної оборони та швидкості відновлення пошкоджених об’єктів.
