Жителі Ісландії на консультативному референдумі 30 серпня не підтримали відновлення переговорів про вступ країни до Європейського Союзу, свідчать попередні результати голосування після підрахунку близько 188,5 тисячі бюлетенів у п’яти з шести виборчих округів. За відновлення переговорів висловилися 47,5% учасників голосування, проти — 52,5%, повідомляє Reuters. Остаточні результати ще не оголошені.
Референдум має рекомендаційний характер і не передбачає автоматичного початку переговорного процесу чи вступу Ісландії до ЄС. Водночас уряд країни раніше заявив, що виконуватиме волю виборців, визначену під час голосування. Таким чином, у разі остаточної переваги противників відновлення переговорів влада не матиме політичного мандата для повернення до цього процесу.
Навіть позитивний результат референдуму не означав би безпосереднього вступу Ісландії до Євросоюзу. У такому випадку країна могла б повернутися до переговорів з Брюсселем, однак після завершення можливого переговорного процесу питання членства все одно мало б бути винесене на окреме загальнонаціональне голосування.
Ісландія вже мала досвід переговорів про вступ до ЄС. Країна офіційно подала заявку на членство у 2009 році, а переговори розпочалися у 2010-му. Процес був зупинений у 2013 році після зміни уряду, а у 2015 році Рейк’явік повідомив Європейському Союзу про відкликання заявки на вступ.
Питання відносин із ЄС залишається чутливим для Ісландії через її вже тісну економічну та політичну інтеграцію з європейським блоком. Країна входить до Європейської економічної зони та Шенгенської зони, хоча не є членом ЄС. Це дозволяє їй брати участь у єдиному європейському ринку та забезпечує вільний рух людей із державами Шенгенської угоди без набуття повноправного членства в Союзі.
Одним із ключових наслідків нинішнього голосування може стати збереження чинної моделі відносин Ісландії з ЄС без переходу до нового етапу переговорів. Водночас остаточний результат голосування має визначити, чи отримає уряд політичні підстави для відновлення переговорного процесу та подальшого обговорення умов потенційного членства.
Для порівняння, питання європейської та євроатлантичної інтеграції в Україні має інший конституційний статус. Верховна Рада у 2019 році внесла до Конституції положення про стратегічний курс держави на набуття повноправного членства в ЄС і НАТО. Окремого загальнонаціонального референдуму, який би безпосередньо надавав згоду на вступ до цих організацій, не проводилося.
Конституційне закріплення курсу на членство не означає автоматичного набуття статусу держави-члена. Для вступу до ЄС держава-кандидат проходить переговори щодо відповідності законодавства та стандартів Союзу, після чого угода про вступ потребує завершення передбачених процедурами ЄС і держави-кандидата етапів ратифікації.
