Заступник керівника Офісу президента Павло Палиса заявив, що Росія, за даними української розвідки, планує наступальні дії у напрямках Києва та Чернігова. За його словами, російське військове керівництво також не відмовилося від намірів створити так звану «буферну зону» у Харківській, Сумській та частково Чернігівській областях.
Палиса повідомив, що передбачувана глибина такої зони може становити до 20 км. Йдеться про території поблизу державного кордону, де російські війська можуть намагатися розширювати контроль або відсувати українські позиції від прикордонних районів.
За словами представника ОП, створення буферної зони не обов’язково обмежиться заявленою глибиною. Російські війська можуть намагатися поступово збільшувати її залежно від розвитку військових технологій, зокрема дальності застосування безпілотних літальних апаратів.
Збільшення дальності роботи дронів потенційно дозволяє російським силам атакувати українські позиції, логістичні маршрути та об’єкти в більшій глибині території. Саме цей фактор, за оцінкою Палиси, може впливати на подальше розширення зони, яку РФ прагне сформувати біля кордону.
Окремо посадовець пов’язав російські плани з можливим наступом у напрямках Києва та Чернігова. Заява базується на даних розвідки, однак конкретні строки можливих наступальних дій, чисельність угруповань та райони концентрації російських військ Палиса публічно не назвав.
Потенційний напрямок на Київ має для російського командування окреме стратегічне значення через близькість столиці до північного кордону. Чернігівський напрямок водночас пов’язаний із прикордонними районами та можливістю тиску на північні маршрути сполучення.
Харківська та Сумська області вже тривалий час залишаються зонами підвищеного воєнного ризику через близькість до російського кордону. Регулярні удари по прикордонних населених пунктах створюють додаткове навантаження на цивільну інфраструктуру та українські сили оборони.
Ідея створення «буферної зони» не є новою для російської військово-політичної риторики. Москва неодноразово пояснювала наступальні дії на північному сході необхідністю нібито відсунути українські сили від російського кордону. Водночас фактична глибина території, яку РФ здатна утримувати, залежить від чисельності військ, забезпечення, української оборони та можливостей застосування безпілотників.
Розвиток дронів поступово змінює характер бойових дій. Безпілотники використовуються для розвідки, коригування артилерії, ураження техніки та живої сили, а також атак по цілях у тилу. Збільшення дальності таких систем розширює простір, у якому сторони можуть вести розвідку та завдавати ударів.
Для України заявлені російські плани означають необхідність одночасно утримувати оборону на кількох потенційно небезпечних напрямках. Особливого значення набувають укріплення, протидія безпілотникам, розвідка переміщень військ та збереження логістичних маршрутів, які забезпечують угруповання Сил оборони.
Заява Палиси не містить інформації про те, чи ухвалено Росією остаточне рішення щодо конкретної операції та коли вона може розпочатися. Також невідомо, чи йдеться про один комплексний план наступу, чи про паралельну підготовку кількох сценаріїв. Подальший розвиток ситуації залежатиме від формування російських сил, дій українського командування та здатності сторін адаптуватися до змін на полі бою.
