Близько 90% складів торговельних мереж в Україні знищено внаслідок російських ударів, заявив міністр аграрної політики та продовольства Тарас Висоцький. За його словами, через руйнування складської інфраструктури постачання товарів до магазинів доведеться перебудовувати, що може зробити логістику дорожчою, складнішою та тривалішою.
Висоцький зазначив, що наслідком втрати складських потужностей може стати скорочення асортименту в торговельних мережах. Йдеться передусім про зміну способу переміщення продукції: замість накопичення товарів на великих розподільчих складах частину поставок планують направляти безпосередньо від виробників до магазинів.
Такий формат зменшує кількість проміжних ланок у ланцюгу постачання, однак водночас підвищує залежність магазинів від регулярності виробництва та транспорту. За відсутності складського запасу перебої на окремій ділянці маршруту швидше можуть позначатися на наявності конкретних товарів у торговельних точках.
Попри масштаб руйнувань, міністр не прогнозує системного дефіциту продуктів харчування. «Загрози голоду та системного фізичного дефіциту продуктів харчування не буде», — заявив Висоцький.
За його словами, ключовим завданням для продовольчого сектору залишається перебудова логістичних ланцюгів. Якщо традиційна модель передбачає доставку великих партій до розподільчих центрів із подальшим розвезенням по магазинах, то нова схема має передбачати більшу кількість прямих рейсів від виробників до торговельних точок.
Зміна логістичної моделі може вплинути не лише на швидкість доставки, а й на собівартість продукції. Прямі поставки часто потребують більшої кількості транспортних операцій, складнішого планування маршрутів і координації між виробниками та роздрібними мережами. Для товарів із коротким терміном придатності особливого значення набуває точність доставки.
Додатковим наслідком може стати перегляд структури запасів у роздрібній торгівлі. Великі склади виконують функцію буфера між виробництвом і попитом: вони дозволяють накопичувати продукцію та підтримувати поставки навіть тоді, коли виробник тимчасово не може здійснити відвантаження. Втрата таких об’єктів змушує бізнес компенсувати їхню роль іншими способами.
Водночас пряме постачання може бути ефективнішим для частини продукції за стабільного попиту та прогнозованої роботи виробника. Торговельні мережі отримують можливість скоротити час перебування товару в логістичному ланцюгу, а виробники — швидше реагувати на зміни замовлень магазинів.
Стійкість продовольчого ринку залежатиме також від здатності аграрного сектору забезпечувати виробництво в умовах воєнних ризиків. Для цього критичними залишаються доступ до енергії, транспортна інфраструктура, робота переробних підприємств, наявність пального та можливість переміщувати продукцію між регіонами.
За даними Продовольчої та сільськогосподарської організації ООН, до повномасштабного вторгнення агропродовольчий сектор був одним із ключових компонентів економіки країни та відігравав значну роль у міжнародній торгівлі. Після 2022 року ланцюги експорту й внутрішнього постачання довелося адаптувати до блокування частини традиційних маршрутів, пошкодження інфраструктури та підвищених витрат на транспортування.
Нова модель розподілу продуктів означатиме для ритейлу необхідність точніше прогнозувати попит і синхронізувати замовлення з виробничими графіками. Для споживачів це може проявлятися насамперед у меншій доступності окремих позицій, коливаннях термінів доставки та потенційному зростанні логістичної складової ціни. Водночас оцінка Мінагрополітики щодо відсутності системного фізичного дефіциту означає, що головним викликом наразі є не обсяг виробництва продовольства, а здатність доставляти його до кінцевого споживача.
