Із 1 вересня 2026 року ще 150 ліцеїв тестуватимуть нову систему профільного навчання для учнів 10–12 класів, повідомив голова Комітету Верховної Ради з питань освіти, науки та інновацій Сергій Бабак. За новою моделлю після завершення 9 класу школярі обиратимуть профіль навчання та набір предметів, а протягом 10 класу зможуть змінити напрям без втрати навчального року.
За словами Бабака, така можливість має зробити перший рік профільної школи періодом адаптації до обраного напряму. Учень, який після початку навчання зрозуміє, що обраний профіль йому не підходить, зможе перейти на інший напрям у межах передбаченої системи.
Нова модель передбачає навчання у старшій школі протягом трьох років — із 10-го до 12-го класу. На цьому етапі учні матимуть більше можливостей для вибору освітньої траєкторії, а ліцеї — організовуватимуть навчання за профілями відповідно до нової структури старшої школи.
Розширення експерименту на 150 ліцеїв із 1 вересня 2026 року має стати одним із етапів підготовки до загальнонаціонального запуску нової системи. Пілотування дає можливість перевірити організацію профільного навчання до переходу на нову модель у всій системі загальної середньої освіти.
Повноцінний перехід до нової старшої школи запланований на 1 вересня 2027 року. Тоді навчання у 10–12 класах має відбуватися вже за новими принципами, а вибір профілю після 9 класу стане частиною стандартної освітньої траєкторії учнів.
Зміна профілю протягом 10 класу має вирішувати одну з практичних проблем раннього вибору спеціалізації: після завершення базової школи підлітку може бути складно одразу визначити напрям, який відповідатиме його здібностям, інтересам і подальшим планам. Можливість скоригувати рішення без повторного проходження навчального року залишає простір для такого вибору.
Водночас остаточна організація переходу між профілями залежатиме від того, як конкретні ліцеї сформують освітні програми та забезпечать набір предметів. Пілотний етап має показати, як працюватиме така модель на практиці, зокрема для учнів, які змінюватимуть освітній напрям уже після початку 10 класу.
Реформа старшої школи передбачає розмежування базової та профільної освіти. Після 9 класу учні мають переходити до академічних ліцеїв або інших закладів, де старша школа буде організована з урахуванням обраного профілю. Трирічна структура 10–12 класів покликана дати більше часу для поглибленого вивчення предметів і підготовки до подальшої освіти або професійного шляху.
Сергій Бабак очолює парламентський комітет, який працює над питаннями освіти, науки та інновацій. Реформа старшої школи є частиною ширшої трансформації української системи освіти, у межах якої змінюються структура навчання, підходи до вибору предметів і організація профільної освіти. Після завершення пілотування ключовим питанням залишатиметься готовність ліцеїв забезпечити достатню кількість профілів та індивідуальних освітніх траєкторій для учнів.
