Король Норвегії Харальд V помер у віці 89 років після тривалої госпіталізації через інфекцію та ускладнення гемолітичної анемії. Монарх перебував у медичному закладі з 17 серпня, а 27 серпня королівський дім повідомив про різке погіршення його стану, оцінивши здоров’я короля як «дуже тяжке». Після смерті Харальда V спадкоємцем престолу став його 53-річний син, кронпринц Хокон.
Харальд V правив Норвегією з 1991 року. Він посів престол після смерті свого батька, короля Улафа V, і став одним із найдовше правлячих монархів сучасної Європи. За понад три десятиліття на престолі він залишався главою держави за умов конституційної монархії, в якій основні політичні повноваження здійснюють парламент і уряд.
Король був госпіталізований 17 серпня після інфекції та ускладнень, пов’язаних із гемолітичною анемією. Відтоді він не залишав медичний заклад. 27 серпня представники королівського дому заявили, що стан монарха суттєво погіршився. Наступні повідомлення про стан здоров’я короля були пов’язані вже з підготовкою королівської родини та державних інституцій до можливої зміни монарха.
Після смерті Харальда V престол успадковує кронпринц Хокон, якому 53 роки. Він є єдиним сином покійного монарха та кронпринцеси Соні. У разі офіційного вступу на престол він стане новим королем Норвегії відповідно до порядку престолонаслідування.
Перехід престолу не означає зміни системи державного управління Норвегії. Монарх у країні виконує переважно представницькі та конституційні функції, тоді як урядова політика визначається кабінетом міністрів, який очолює прем’єр-міністр. Король формально бере участь у низці державних процедур, приймає іноземних лідерів, представляє країну на офіційних заходах та виконує церемоніальні обов’язки.
Очікується, що після смерті Харальда V державні органи Норвегії проведуть передбачені конституційними традиціями процедури передачі королівських повноважень. Королівський дім має окремо оголосити деталі церемоній, жалобних заходів і подальшого оформлення вступу нового монарха на престол.
Смерть Харальда V завершує епоху, що тривала понад 35 років. За час його правління Норвегія зміцнила роль однієї з найбільш стабільних конституційних монархій Європи, а сам король залишався центральною символічною фігурою держави незалежно від зміни урядів і політичних циклів.
Харальд V належав до династії Глюксбургів, представники якої в різні історичні періоди правили також у Данії та Греції. Він народився у 1937 році в родині майбутнього короля Улафа V і принцеси Марти. Під час Другої світової війни разом із матір’ю та сестрами перебував за межами окупованої Норвегії, а після завершення війни повернувся до країни.
Упродовж останніх років Харальд V неодноразово проходив лікування через проблеми зі здоров’ям. Через це частину представницьких обов’язків дедалі частіше виконував кронпринц Хокон, який представляв королівський дім на офіційних заходах і поступово перебрав значну частину поточної роботи монарха.
Після вступу Хокона на престол наступним у черзі на норвезьку корону стане його старша донька Інгрід Александра. Це забезпечує безперервність престолонаслідування в країні після завершення правління Харальда V.
