Україна майже не просунулася у виконанні ключових реформ у сфері юстиції та боротьби з корупцією, від яких залежить подальше отримання частини фінансової підтримки Європейського Союзу, пише німецька Süddeutsche Zeitung. Водночас ЄС загалом передбачив для Києва 90 млрд євро фінансування на 2026–2027 роки, частина якого пов’язана з виконанням визначених зобов’язань.
Йдеться про реформи, які Україна має проводити в межах євроінтеграційного процесу та домовленостей із ЄС. Серед них — зміни у сфері функціонування судової системи та посилення механізмів запобігання і протидії корупції. Виконання окремих реформ є умовою для доступу до передбачених європейських коштів.
Фінансова модель ЄС передбачає прив’язку частини виплат до досягнення конкретних результатів. Це означає, що окремі транші можуть залежати не лише від загального прогресу реформ, а й від виконання заздалегідь визначених показників та кроків, погоджених із європейською стороною.
Для судової реформи ключовим питанням залишається спроможність інституцій працювати незалежно та відповідати європейським стандартам. У межах переговорів про вступ до ЄС функціонування судової системи розглядається не ізольовано, а як частина ширшого блоку верховенства права, який охоплює також боротьбу з корупцією та роботу відповідних державних органів.
Антикорупційний напрям має окреме значення через вимоги до ефективності інституцій, відповідальних за запобігання корупції, розслідування та притягнення винних до відповідальності. Європейські партнери оцінюють не лише ухвалення законів, а й практичне виконання правил та незалежність органів, які мають забезпечувати їхню дію.
Відставання за окремими напрямами може створювати ризики для своєчасного виконання умов, необхідних для отримання пов’язаних із реформами виплат. Водночас загальний обсяг запланованої фінансової підтримки не означає, що вся сума надходитиме одночасно або без виконання встановлених критеріїв.
90 млрд євро на 2026–2027 роки мають забезпечити значний ресурс для фінансової стабільності держави та підтримки її економіки. Структура цієї допомоги передбачає різні механізми фінансування, а умови доступу до окремих коштів визначаються відповідними програмами та домовленостями між Києвом і Брюсселем.
Для європейської сторони реформи також є частиною підготовки України до майбутнього членства в ЄС. Країни-кандидати мають поступово наближати законодавство, державні інституції та практику їхньої роботи до стандартів Союзу. Особливу роль у цьому процесі відіграє дотримання принципу верховенства права.
Переговори про вступ України до ЄС офіційно розпочалися у червні 2024 року після рішення лідерів Євросоюзу про відкриття переговорного процесу. Подальший рух визначається виконанням критеріїв членства та прогресом за переговорними розділами, серед яких блок верховенства права має особливу вагу.
Оцінка прогресу за реформами має значення не лише для переговорів про вступ. Вона безпосередньо пов’язана з довірою міжнародних партнерів до державних інституцій та здатністю контролювати використання масштабної зовнішньої фінансової допомоги. Для Києва це створює подвійне завдання: забезпечувати поточну фінансову стійкість і паралельно виконувати довгострокові інституційні зобов’язання.
Подальші рішення щодо пов’язаних із реформами виплат залежатимуть від оцінок Єврокомісії та виконання Україною погоджених кроків. Відкритим залишається питання темпів реалізації змін у юстиції та антикорупційній сфері, а також того, наскільки швидко Київ зможе закрити зобов’язання, які мають фінансові наслідки.
