Японська художниця-авангардистка Яйої Кусама померла 14 серпня у віці 97 років у лікарні Токіо. Про смерть мисткині 27 серпня повідомила її команда на офіційному сайті, зазначивши, що до останніх днів вона продовжувала працювати над картинами у своїй студії.
Кусама останні десятиліття жила в психіатричній лікарні японської столиці, куди добровільно переїхала у 1977 році. Водночас художниця не припинила творчу діяльність: її студія розташовувалася неподалік, і вона щодня продовжувала там працювати.
У заяві команди Кусами зазначено, що її життя було повністю присвячене мистецтву, а кар’єра охопила образотворче мистецтво, перформанс, літературу та поезію. До останніх робіт художниця поверталася до тем вічного кохання та безсмертя душі.
Кусама народилася 1929 року в місті Мацумото. Малювати вона почала в дитинстві, створюючи зображення під впливом зорових галюцинацій. Повторювані форми, абстрактні композиції, сітки та крапки згодом перетворилися на впізнавану мову її творчості.
Одним із найвідоміших мотивів мисткині став «горошок», який вона використовувала на полотнах, скульптурах і масштабних інсталяціях. Іншим знаковим напрямом стали «кімнати нескінченності» — дзеркальні простори, у яких світло, відображення та повторювані об’єкти створюють ілюзію безмежного простору.
У 1958 році Кусама переїхала до Нью-Йорка, де опинилася в центрі авангардного мистецького середовища 1960-х. Вона працювала одночасно з живописом, скульптурою, перформансом та інсталяціями. Її експериментальні акції часто виходили за межі традиційного мистецтва й викликали суперечки.
Серед її робіт цього періоду були так звані «м’які скульптури» — об’єкти та перформанси з м’яких матеріалів. У публічних акціях Кусама також використовувала розпис тіла крапками. Деякі заходи скасовували, а на окремі перформанси приїжджала поліція.
Після повернення до Японії у 1973 році Кусама стала менш залученою до міжнародного мистецького середовища. На батьківщині її експерименти тривалий час зустрічали консервативну реакцію. Новий етап міжнародного визнання розпочався наприкінці 1980-х років.
У 1993 році Кусама стала першою японською художницею, яка представляла свою країну на Венеційській бієнале. Ця подія стала важливою віхою її повернення до міжнародної мистецької сцени після тривалого періоду відносної ізоляції.
Роботи Кусами з серій Infinity Nets, Flowers і Pumpkins нині зберігаються у великих музейних колекціях, а її твори регулярно продаються на міжнародних аукціонах. У 2024 році продажі її робіт досягли 58,8 млн доларів, що зробило Кусаму найкасовішою сучасною художницею за цим показником, випередивши Девіда Хокні та Люсьєна Фройда.
У 2017 році в Токіо відкрився музей, присвячений творчості Кусами. Простір став постійним майданчиком для демонстрації її картин, скульптур, інсталяцій та архівних матеріалів і доповнив міжнародні виставкові проєкти художниці.
Кусама також працювала за межами традиційного мистецького ринку. Одним із найпомітніших комерційних партнерств стала співпраця з Louis Vuitton, для якого вона створювала художні оформлення, об’єкти та дизайнерські проєкти. Її характерні крапкові й дзеркальні мотиви таким чином стали частиною не лише музейних експозицій, а й масової культури.
Після смерті художниці відкритим залишається питання подальшої роботи її студії та представлення нових і раніше не оприлюднених творів. Масштаб її міжнародної спадщини охоплює музеї, приватні колекції, аукціонний ринок, перформанс і дизайн, тому її творчість, імовірно, й надалі залишатиметься предметом виставкових та дослідницьких проєктів.
