Уповноважений Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубінець заявив, що жодного посадовця досі не притягнули до відповідальності за порушення прав ветеранів та їхніх родин. Про це він повідомив на тлі зростання кількості звернень до омбудсмена: у 2025 році їх надійшло 2077, а від початку 2026 року — вже 1368.
За словами Лубінця, його офіс неодноразово встановлював посадовців, дії або рішення яких порушували права ветеранів. У таких випадках омбудсмен звертався до керівництва відповідних органів із вимогою розглянути питання про притягнення винних до відповідальності.
Водночас жодне з таких звернень, за словами уповноваженого, не завершилося притягненням посадовця до відповідальності. Таким чином, між фіксацією порушення прав і фактичними наслідками для чиновників залишається розрив, на який звернув увагу омбудсмен.
Найчастіше ветерани та члени їхніх сімей звертаються через проблеми з виплатами, оформленням або підтвердженням статусу ветерана, пенсійним забезпеченням і житлом. Окремий блок звернень стосується пільг, медичної допомоги та реабілітаційних послуг.
Кількість таких звернень продовжує зростати. За весь 2025 рік офіс омбудсмена отримав 2077 звернень від ветеранів та їхніх родин, тоді як за неповний 2026 рік показник уже сягнув 1368. Це становить близько двох третин від торішньої кількості звернень ще до завершення поточного року.
Звернення до омбудсмена можуть стосуватися як дій державних органів, так і рішень або бездіяльності посадових осіб на місцевому рівні. Після отримання скарги представники уповноваженого можуть перевіряти викладені обставини, запитувати документи та звертатися до органів влади для поновлення порушених прав.
Окремою проблемою залишається персональна відповідальність посадовців. Встановлення факту порушення права саме по собі не означає автоматичного покарання конкретного чиновника. Для цього можуть знадобитися службова перевірка, встановлення складу дисциплінарного або іншого правопорушення та рішення уповноваженого органу.
Для ветеранів наслідки таких порушень можуть стосуватися базових соціальних гарантій. Затримки або відмови в призначенні виплат, проблеми з документами, доступом до медичних послуг чи реабілітації безпосередньо впливають на можливість скористатися передбаченими державою правами.
Офіс омбудсмена у таких випадках має не лише розглядати індивідуальні скарги, а й реагувати на системні проблеми. Якщо однакові порушення повторюються у різних регіонах або державних установах, це може стати підставою для ширших рекомендацій органам влади та пропозицій щодо зміни практики застосування законодавства.
Дмитро Лубінець обіймає посаду Уповноваженого Верховної Ради з прав людини з 1 липня 2022 року. До обрання омбудсменом він був народним депутатом України та входив до складу парламентського комітету з питань прав людини, деокупації та реінтеграції тимчасово окупованих територій. Робота з питаннями захисту прав військовослужбовців, ветеранів та їхніх сімей є одним із напрямів діяльності його офісу.
Подальшим показником ефективності реагування державних органів стане не лише кількість розглянутих звернень, а й те, чи матимуть встановлені порушення персональні та організаційні наслідки. Зростання кількості скарг одночасно збільшує навантаження на систему захисту прав і потребу в механізмах, які дозволяють усувати причини порушень, а не тільки розглядати їхні наслідки.
