17 вересня 2026 року Пакистан утримався під час голосування Ради Безпеки ООН за запропоновану США резолюцію про продовження мандата Групи експертів, яка допомагає санкційному комітету щодо Ірану. Документ не ухвалили: Китай і Росія проголосували проти, скориставшись правом вето. За резолюцію висловилися 11 із 15 членів Ради, зокрема США, Велика Британія та Франція, ще дві країни, Пакистан і Сомалі, утрималися.
Американський проєкт передбачав продовження роботи експертної групи до вересня 2027 року. Їй планували доручити підготовку рекомендацій щодо оновлення санкційних заходів, щоквартальних звітів про виконану роботу та щорічної доповіді для Ради Безпеки. Чинний мандат групи мав завершитися 26 вересня.
Рішення заблокували саме голоси двох постійних членів Ради Безпеки. За правилами ООН для ухвалення непроцедурної резолюції необхідні щонайменше дев’ять голосів за і відсутність негативного голосу будь-якого з п’яти постійних членів — Китаю, Франції, Росії, Великої Британії або США. Тому 11 голосів на підтримку американського документа не були достатніми.
Позиція Пакистану була пов’язана не безпосередньо з роботою експертів, а з ширшою суперечкою навколо ядерної програми Ірану та майбутнього санкційного режиму ООН. Постійний представник Пакистану при ООН Асім Іфтіхар Ахмад заявив, що ситуація навколо іранської ядерної програми стала складнішою, а Рада відійшла від духу співпраці та мирного врегулювання, який супроводжував ухвалення резолюції 2231 у 2015 році.
Ахмад наголосив, що дипломатія та діалог мають залишатися основним принципом врегулювання невирішених питань щодо ядерної програми Ірану. Він також закликав поважати права, зобов’язання та відповідальність усіх сторін і відновити дипломатичну взаємодію. Окремо Пакистан підтвердив підтримку Міжнародного агентства з атомної енергії як технічного органу, який здійснює контроль за виконанням угод про гарантії.
Суперечка загострилася після застосування у 2025 році механізму snapback Великою Британією, Францією та Німеччиною. Він передбачає повернення санкцій Ради Безпеки, які були призупинені після укладення ядерної угоди з Іраном. Китай і Росія не визнають юридичну та процедурну обґрунтованість цього механізму й виступають проти його використання для відновлення обмежень щодо Тегерана.
ООН зазначає, що 27 вересня 2025 року в межах процедури, передбаченої резолюцією 2231, знову набули чинності положення резолюцій 1696, 1737, 1747, 1803, 1835 і 1929, ухвалених до ядерної угоди 2015 року. Водночас окремі положення резолюції 2231 були припинені. Саме правовий статус цих заходів залишається одним із ключових предметів суперечки між членами Ради Безпеки.
Групу експертів створили у 2010 році для допомоги санкційному комітету Ради Безпеки, сформованому відповідно до резолюції 1737. Її завданням було відстежувати виконання обмежень щодо Ірану та готувати для Ради оцінки й рекомендації. Після укладення Спільного всеосяжного плану дій у 2015 році санкційний режим був перебудований, однак питання його відновлення знову стало центральним після запуску snapback.
Пакистан у 2026 році вже неодноразово закликав вирішувати суперечності навколо іранської ядерної програми дипломатичним шляхом. У липні Іран окремо подякував Ісламабаду за утримання під час голосування, яке дозволило провести засідання Ради Безпеки щодо ядерної програми Тегерана. Таким чином, нинішнє голосування продовжило лінію Пакистану на підтримку переговорного процесу, тоді як питання подальшого міжнародного моніторингу санкцій проти Ірану залишилося неврегульованим.
