Національний банк України 17 вересня підвищив облікову ставку на 0,5 процентного пункту — до 16% річних. Рішення правління НБУ пов’язане зі зростанням споживчої інфляції та посиленням середньострокових проінфляційних ризиків. Регулятор очікує, що жорсткіші монетарні умови підтримають привабливість гривневих активів, стійкість валютного ринку та повернення інфляції до цільового рівня 5%.
За словами голови НБУ Андрія Пишного, фундаментальний ціновий тиск залишається стійким, а шоки пропозиції формують додаткові вторинні ефекти. Регулятор також враховує ризик подальшого посилення інфляції та заявляє про готовність змінювати монетарну політику залежно від розвитку ситуації.
У серпні річна споживча інфляція прискорилася з 7,7% до 8,1%. За оцінкою Пишного, одним із факторів стало більш відчутне, ніж очікувалося, подорожчання пального на тлі ескалації війни на Близькому Сході. Додатковий тиск сформувало підвищення окремих адміністративних тарифів, зокрема через наслідки російських атак на критичну інфраструктуру.
Окремим джерелом інфляційного тиску залишаються витрати підприємств. НБУ вказує на подорожчання електроенергії та логістики, а також підвищення витрат на оплату праці. Одночасно зросли інфляційні очікування економічних агентів, що може впливати на рішення бізнесу щодо цін, інвестицій та найму працівників.
Зміна ставки відбувається після того, як регулятор погіршив прогноз інфляції на поточний рік — із 9,4% до 10%. Водночас НБУ зберігає орієнтир на повернення інфляції до 5% на горизонті монетарної політики. Подальші рішення залежатимуть від того, наскільки швидко зменшуватиметься фундаментальний ціновий тиск та як змінюватимуться зовнішні й внутрішні ризики.
На рішення НБУ впливають і перспективи державних фінансів. Регулятор звернув увагу на менші, ніж очікувалося, обсяги офіційного фінансування у липні-серпні, а також скорочення міжнародних резервів. Водночас значна частина міжнародної допомоги залежить від виконання Україною структурних реформ та ухвалення парламентом законопроєктів у межах міжнародних програм підтримки.
За оцінкою НБУ, реалізація передбачених реформ має дозволити частково надолужити обсяги зовнішнього фінансування у наступні місяці. Регулятор вважає ритмічність та достатність міжнародної допомоги важливою умовою стійкості державних фінансів і цінової стабільності. У січневому прогнозі НБУ також наголошував, що монетарна політика має залишатися достатньо жорсткою за умов підвищених інфляційних очікувань і значних проінфляційних ризиків.
Серед ризиків для економіки регулятор окремо виділяє можливе збільшення бюджетних потреб для підтримання обороноздатності та подальше посилення дефіциту працівників. Міграційні процеси та нестача кадрів можуть створювати додатковий тиск на заробітні плати, а через них — на собівартість товарів і послуг.
Андрій Пишний очолює Національний банк із липня 2022 року. До призначення на посаду він працював у банківському секторі, зокрема очолював Ощадбанк. За його керівництва НБУ продовжує використовувати інфляційне таргетування як основу монетарної політики. Ціль регулятора — інфляція на рівні 5% із допустимим відхиленням у межах, визначених стратегією НБУ.
Підвищення ставки впливає передусім на вартість гривневих ресурсів та дохідність фінансових інструментів. Вищі ставки можуть підтримувати заощадження у гривні та стримувати попит, водночас дорожче кредитування здатне впливати на ділову активність. Конкретний ефект для позичальників і вкладників залежатиме від рішень банків та зміни ставок за депозитами, кредитами й державними цінними паперами.
Тепер ключовим питанням для НБУ залишається подальша динаміка інфляції, ситуація на валютному ринку, обсяг міжнародного фінансування та масштаби бюджетних потреб. Регулятор заявив, що готовий коригувати монетарну політику у відповідь на зміну балансу ризиків.
