Зима 2026–2027 років в Україні може бути на 1–2 градуси теплішою за кліматичну норму, проте в окремі періоди можливі сильні морози, мокрий сніг і крижаний дощ. Найвищі середні температури очікуються на півдні країни та Закарпатті, а найхолодніша погода — на північному сході й у високогір’ї Карпат. Такий попередній прогноз озвучила завідувачка відділу прикладної метеорології та кліматології Українського гідрометеорологічного інституту Віра Балабух в інтерв’ю РБК-Україна 31 жовтня.
За словами метеорологині, на зимову погоду значною мірою впливатимуть повітряні маси з Атлантичного океану. Вони приноситимуть в Україну тепліше та вологіше повітря, що сприятиме підвищенню середньої температури й може збільшити кількість опадів. Водночас сезонна тенденція до потепління не означає, що морози не повертатимуться.
Найтеплішою зима може бути в південних областях, на Закарпатті, а також у Кіровоградській і Дніпропетровській областях. Середня температура за три зимові місяці в цих регіонах, за попередньою оцінкою, становитиме від 0 до +2 градусів. На північному сході країни та у високогір’ї Карпат середні показники можуть знижуватися до -3…-4 градусів і нижче.
Ці значення характеризують середню температуру за сезон, а не погодні умови кожного дня. Навіть за загального потепління в Україні можливі короткочасні вторгнення арктичного повітря. Вони спричинятимуть різке зниження температури, однак, за оцінкою Балабух, такі періоди, ймовірно, будуть нетривалими. Їхню точну тривалість та інтенсивність можна буде визначити ближче до відповідних дат за короткостроковими прогнозами.
Кількість зимових опадів може відповідати кліматичній нормі або перевищити її на 20–40%. За відносно високої температури частина опадів випадатиме у вигляді дощу чи мокрого снігу. Через чергування потеплінь і похолодань сніговий покрив на значній частині території країни може швидко танути, тому його тривале збереження буде менш імовірним.
Одним із ризиків такої погоди стане ожеледиця. Коли температура коливатиметься поблизу нуля, вода на дорогах і тротуарах може замерзати після короткочасного похолодання. Це створюватиме небезпеку для водіїв і пішоходів, особливо під час нічних заморозків після дощу або відлиги.
Балабух також попередила про ймовірність налипання мокрого снігу та крижаного дощу. Останній виникає, коли переохолоджені краплі води замерзають після контакту з поверхнею землі, деревами, автомобілями та лініями електропередач. Утворення льоду може ускладнювати рух транспорту, пошкоджувати гілки дерев і створювати додаткове навантаження на електромережі. Найбільш несприятливими будуть періоди, коли температура швидко змінюватиметься з плюсової на мінусову.
На характер погоди в Європі на початку зими також можуть впливати глобальні кліматичні процеси. Серед чинників, які розглядають у сезонних оцінках, — Ель-Ніньйо та позитивна фаза диполя Індійського океану. Ель-Ніньйо характеризується підвищенням температури поверхневих вод у центральній і східній частинах тропічного Тихого океану, що змінює атмосферну циркуляцію. Диполь Індійського океану відображає різницю температур води між його західною та східною частинами.
За попередніми оцінками, поєднання цих чинників може сприяти збереженню відносно м’якої погоди в частині Європи щонайменше до кінця грудня. Однак вплив глобальних кліматичних явищ на конкретний регіон залежить від багатьох атмосферних процесів, тому їх не можна трактувати як гарантію теплої погоди протягом усього сезону.
Сезонні прогнози дають змогу оцінити загальні тенденції температури й опадів на кілька місяців, але не визначають погоду на конкретний день. Детальніші прогнози щодо морозів, снігопадів, ожеледиці та крижаного дощу синоптики уточнюватимуть у міру наближення зимових періодів. Тому під час планування поїздок і роботи комунальних служб важливо враховувати не лише середню температуру сезону, а й короткочасні зміни погоди.
