У Польщі загострилося протистояння між урядом прем’єр-міністра Дональда Туска та президентом Каролем Навроцьким через контроль над Конституційним трибуналом. У п’ятницю, 30 жовтня 2026 року, у Варшаві поліція прибула на територію суду після звернення судді Анни Корвін-Пйотровської, яка оголосила про відсторонення голови трибуналу Богдана Свєнчковського та його заступника. На тлі подій Навроцький перервав політ до Сенегалу та вирішив повернутися до Польщі, а опозиція звинуватила уряд у спробі державного перевороту.
Рішення про тимчасове припинення виконання службових обов’язків керівництвом Конституційного трибуналу оголосила суддя Анна Корвін-Пйотровська, яка претендує на виконання функцій голови установи. Однак чинне керівництво не визнало її повноважень. На офіційній сторінці трибуналу з’явилася заява про нібито незаконне захоплення контролю над сайтом установи. У ній наголошувалося, що Свєнчковський залишається головою суду, а дії осіб, які намагаються змінити керівництво, називалися протиправними.
Ситуація загострилася після появи поліції на території Конституційного трибуналу. Правоохоронці пояснили залучення сил необхідністю забезпечити безпеку суддів і працівників установи. За інформацією польської поліції, звернення щодо можливих загроз надійшло як від судді Корвін-Пйотровської, так і від генерального прокурора Вальдемара Журека. Водночас правоохоронці заявили, що не проводили силового виселення співробітників охорони трибуналу з будівлі.
Появу поліції супроводжували протести біля суду. За повідомленнями правоохоронців, окремі учасники заворушень прорвали огорожу та кидали в поліцейських небезпечні предмети. Трьох людей затримали. Поліція наголосила, що її присутність була пов’язана із забезпеченням громадського порядку та реагуванням на повідомлення про можливі загрози, а не з передачею контролю над судом одній зі сторін політичного конфлікту.
Президент Кароль Навроцький повідомив про дострокове припинення поїздки до Сенегалу 30 жовтня. Глава держави прямував до африканської країни для зустрічей із її керівництвом та представниками Африканського союзу. «У такий момент президент має бути в Польщі. Перериваю політ до Сенегалу. Повертаюся», — написав він у соціальних мережах. Рішення президента стало політичним сигналом на тлі загострення суперечки щодо легітимності керівництва Конституційного трибуналу.
Лідер опозиційної партії «Право і справедливість» (PiS) Ярослав Качинський назвав події навколо суду спробою державного перевороту. Представники політичної сили звинуватили уряд Туска у використанні державних інституцій для силового усунення чинного керівництва трибуналу. Сам прем’єр-міністр і його політична команда наполягають на необхідності відновлення законності в роботі суду та допуску суддів, обраних парламентською більшістю.
Додатковим чинником ескалації стала ініціатива генерального прокурора Вальдемара Журека. Він повідомив про направлення до Конституційного трибуналу п’яти клопотань щодо зняття суддівського імунітету. Чотири документи стосуються Свєнчковського, ще один — його заступника Бартошa Соханського. Загальний обсяг матеріалів становить 224 сторінки, до них додано 50 томів документів. Клопотання передали судді з найбільшим стажем роботи в трибуналі.
Протистояння має безпосередній вплив на функціонування однієї з ключових конституційних інституцій країни. Через суперечки щодо складу суду та повноважень його керівництва розгляд справ фактично опинився в стані паралічу. Відсутність узгодженої позиції між президентом, урядом і судовою установою ускладнює ухвалення рішень, які мають визначати відповідність законодавства Конституції.
Подальший розвиток ситуації залежатиме від того, чи визнають сторони рішення щодо тимчасового відсторонення керівництва та чи вдасться врегулювати питання повноважень суддів. Поки що урядова сторона і представники опозиції дотримуються протилежних юридичних позицій, а залучення поліції та дострокове повернення президента до країни посилили політичну напругу.
Конституційний трибунал Польщі складається з 15 суддів, яких Сейм обирає на дев’ятирічний термін. Відповідно до Конституції, голова та заступник голови установи призначаються президентом із кандидатів, представлених загальними зборами суддів трибуналу. Така процедура робить взаємодію парламенту, суддівського корпусу та глави держави важливою умовою формування керівництва суду.
Конфлікт навколо трибуналу є частиною ширшої суперечки щодо судової реформи, яка триває в Польщі після зміни влади. У 2015–2023 роках уряд PiS провів масштабні зміни в системі правосуддя, які викликали претензії з боку Європейського Союзу щодо незалежності судів. Після приходу до влади коаліції Туска новий уряд узяв курс на відновлення верховенства права. Однак реалізація цих планів зіткнулася з опором президента Навроцького, який підтримує політичні сили попереднього уряду.
