Представники Міністерства оборони США під час двосторонніх зустрічей з Естонією, Латвією та Литвою закликали ці країни стриманіше висловлюватися про загрозу з боку Росії, аргументуючи це тим, що конфронтаційна риторика може шкодити безпеці Європи. Про це 30 жовтня повідомило Reuters із посиланням на чотирьох співрозмовників, обізнаних із перебігом переговорів.
За даними агентства, американські посадовці впродовж останніх тижнів передавали балтійським союзникам повідомлення із закликом контролювати публічні заяви про Росію. Чи звертався Вашингтон із подібними проханнями до інших європейських урядів, невідомо. Джерела Reuters не повідомляли про конфронтаційний характер розмов: за їхніми словами, рекомендації озвучували в доброзичливій формі.
Одним із представників США, які передавали цей сигнал, був керівник політичного напряму Пентагону Елбрідж Колбі. Він бере участь у перегляді американської військової присутності в Європі. За словами одного зі співрозмовників агентства, Колбі нещодавно сказав представнику балтійської країни, що не слід «провокувати» Росію. Як приклад невдалої риторики він навів публічні висловлювання про те, що Москва опинилася в безвихідному становищі.
Імовірно, йшлося, зокрема, про заяву прем’єр-міністра Естонії Крістена Міхала наприкінці вересня. Тоді він порівняв російського президента Володимира Путіна з «щуром, загнаним у кут», коментуючи ймовірні диверсійні дії Росії в Європі. Водночас Reuters не змогло встановити, на яку саме заяву посилався Колбі.
Під час іншої зустрічі представники Пентагону закликали естонську делегацію ретельніше добирати публічні формулювання. Джерело, поінформоване про розмову, не уточнило, чи пов’язували американці це прохання з конкретними висловлюваннями естонських посадовців.
Один із європейських чиновників назвав позицію Вашингтона такою, що збиває з пантелику. За його словами, роз’яснення США викликають запитання, оскільки розвідувальні служби балтійських країн останніми місяцями переважно оцінювали як невисоку ймовірність того, що Росія перевірятиме на практиці зобов’язання НАТО щодо колективної оборони. Водночас розвідувальні служби інших членів Альянсу публічно попереджали про ризик подальшого посилення російських диверсійних операцій у Європі.
У Пентагоні відмовилися коментувати зміст закритих переговорів. Представник відомства заявив Reuters, що приватні розмови між союзниками залишаються приватними, тому США не коментуватимуть відповідні повідомлення. Міністерства оборони Естонії, Латвії та Литви не відповіли на запити агентства, а в НАТО також утрималися від коментарів.
Заклики Вашингтона пролунали на тлі відновлення адміністрацією президента Дональда Трампа зусиль щодо досягнення переговорного завершення повномасштабної війни Росії проти України. За даними Reuters, американський підхід передбачає пошук стимулів для Москви, зокрема можливе послаблення санкцій, а також тиск на Київ із вимогою припинити удари по російській енергетичній інфраструктурі. Така дипломатична лінія може посилювати розбіжності між США та європейськими союзниками щодо публічної оцінки російських дій.
У НАТО триває дискусія про те, як говорити про російську загрозу, не послаблюючи стримування. Частина західних посадовців вважає, що надмірно різкі заяви можуть підігравати Кремлю, який прагне створити враження неминучого протистояння із Заходом і посіяти страх серед європейців. Інші наполягають, що уряди мають відкрито пояснювати громадянам ризики, аби зберігати суспільну підтримку витрат на оборону та допомогу Україні.
Окремим чинником залишається перегляд чисельності американських військ у Європі. Вашингтон наполягає, що європейські члени НАТО повинні брати на себе більшу відповідальність за власну оборону, оскільки США зосереджують увагу також на загрозах в інших регіонах світу. Результати перегляду можуть вплинути на військове планування союзників, особливо держав східного флангу Альянсу, які межують із Росією або розташовані поблизу неї.
