Міністерство фінансів перенесло на грудень близько 39 млрд грн капітальних видатків, запланованих на вересень–листопад 2026 року, зокрема коштів на підготовку енергетики до зимового періоду. Про це 17 вересня повідомила голова Комітету Верховної Ради з питань бюджету Роксолана Підласа.
За її словами, Мінфін змінив розпис державного бюджету та переніс частину витрат із вересня, жовтня і листопада на останній місяць року. Йдеться передусім про капітальні видатки, серед яких будівництво та реконструкція лікарень, облаштування укриттів у лікарнях і школах, заходи із захисту енергетичної інфраструктури та будівництво соціального житла.
Підласа пояснила перенесення нестачею коштів. За її словами, йдеться не про скасування відповідних програм, а про зміну строків їхнього фінансування. Водночас перенесення значного обсягу видатків на грудень створює ризик, що частину запланованих робіт до кінця бюджетного року провести вже не встигнуть.
Найбільше питання стосується витрат, пов’язаних із підготовкою енергетичної системи до зими. Кошти на захист об’єктів енергетики та інші заходи стійкості мали використовуватися протягом осені, однак через зміну бюджетного розпису фінансування частини таких робіт зміщується на кінець року.
За даними Державної казначейської служби, за вісім місяців 2026 року до загального фонду державного бюджету без урахування грантів надійшло близько 1,7 трлн грн. Це на 33,1 млрд грн менше за плановий показник. Лише у серпні недонадходження становили 15,6 млрд грн.
Одночасно держава продовжує спрямовувати значні ресурси на сектор безпеки й оборони. За словами Підласи, у січні–серпні видатки на національну безпеку та оборону становили майже 42 млрд доларів без урахування військової допомоги, яку міжнародні партнери передають у натуральній формі. Доходи бюджету та внутрішні запозичення за цей період забезпечили близько 39 млрд доларів.
Додаткове навантаження створює потреба у зовнішньому фінансуванні. На 2026 рік Україна планувала залучити близько 50,8 млрд доларів міжнародної допомоги. Станом на середину вересня, за даними Підласи, країна отримала близько 21 млрд доларів. Нерівномірність надходження зовнішніх коштів безпосередньо впливає на можливості держави планувати видатки, які не належать до першочергових.
Окремим джерелом фінансової підтримки залишається програма Міжнародного валютного фонду. У вересні обговорювалося отримання чергового траншу обсягом 1,66 млрд доларів. Його надходження пов’язане з виконанням Україною визначених умов програми та проходженням відповідних процедур перегляду.
Перенесення 39 млрд грн на грудень означає, що наприкінці року на державні органи припаде значний обсяг бюджетних платежів. Для капітальних проєктів це має практичне значення: після виділення коштів необхідно провести закупівлі, виконати роботи або підтвердити фактичне виконання вже укладених договорів. Якщо ці процедури не завершаться до кінця бюджетного періоду, частина коштів може залишитися невикористаною.
Ситуація також показує залежність капітальних видатків від поточної ліквідності бюджету. За умов високого навантаження на оборонні та соціальні статті саме інвестиційні програми можуть ставати джерелом перенесення платежів у часі. Який обсяг із 39 млрд грн фактично буде профінансовано до кінця 2026 року, залежатиме від надходження коштів та готовності конкретних проєктів.
