Україна у 2026 році перейшла на оновлений стандарт автоматичного обміну інформацією про фінансові рахунки CRS 2.0. Зміни діють із 1 липня та розширюють перелік фінансових продуктів, дані про які можуть потрапляти до податкових органів. Йдеться, зокрема, про окремі продукти електронних грошей, цифрові валюти центральних банків і операції з віртуальними активами.
Для українців, які живуть у Європі, ключовим питанням залишається не сам факт наявності іноземного рахунку, а податкове резидентство та пов’язані з ним обов’язки. CRS не встановлює новий податок і не означає автоматичного донарахування коштів за кожним отриманим звітом. Система створює інформаційний канал, завдяки якому податкові органи різних країн можуть зіставляти рахунки, доходи та статус резидентства.
Україна вперше провела такий обмін у 2024 році. За підсумками обміну за 2024 звітний рік ДПС отримала та направила інформацію до 71 іноземної юрисдикції. У 2025 році українські фінансові установи повідомили ДПС про понад 263 тис. підзвітних рахунків податкових резидентів інших юрисдикцій.
Що саме передається за CRS 2.0
CRS — це міжнародний стандарт ОЕСР, за яким фінансові установи збирають інформацію про підзвітні рахунки та передають її компетентному податковому органу. Далі дані надходять до юрисдикції, де власник рахунку визначений як податковий резидент.
Для фізичної особи звітність може охоплювати ідентифікаційні дані, податкове резидентство, номер рахунку, залишок або вартість рахунку на кінець звітного періоду, а також певні види доходів — зокрема проценти та дивіденди. Для операцій із фінансовими активами можуть передаватися відповідні суми надходжень, які не слід автоматично ототожнювати з чистим прибутком платника.
Із 1 липня 2026 року українські правила CRS доповнені положеннями щодо електронних грошей, цифрових валют центральних банків та окремих віртуальних активів. Мінфін пояснює реформу необхідністю адаптувати міжнародний податковий обмін до нових фінансових продуктів.
Водночас важливо не плутати пороги для процедур належної перевірки рахунків із загальним правилом «рахунки до певної суми не передаються». ДПС окремо класифікує рахунки фізичних осіб як високої та низької вартості: межа між ними становить $1 млн. Для юридичних осіб передбачено інший поріг — $250 тис. Це правила перевірки та звітності фінансових установ, а не універсальна гарантія, що невеликий особистий рахунок не може бути підзвітним.
Чому 2026 рік важливий для українців у Європі
Україна не починає CRS з нуля. Багатостороння угода про автоматичний обмін для України набула чинності 28 червня 2024 року, а перший обмін відбувся восени того ж року. За правилами угоди обмін інформацією здійснюється протягом дев’яти місяців після завершення календарного року, якого стосуються дані.
Новий етап у 2026 році полягає насамперед у переході України на оновлені правила CRS 2.0. При цьому сама процедура міжнародного обміну працює за календарем звітності, тому запровадження нових правил 1 липня не означає, що всі дані за 2026 рік миттєво опиняються в податковій іншої країни.
Окреме значення має Швейцарія. За даними швейцарського Державного секретаріату з міжнародних фінансів, Україна є партнером Швейцарії з автоматичного обміну фінансовою інформацією, а взаємний обмін між країнами діє з 1 січня 2025 року. У 2026 році Швейцарія провела окрему перевірку України перед розширенням співпраці за оновленим стандартом.
Тому твердження, що саме у 2026 році Швейцарія «вперше» стала доступною для обміну, вже не відповідає офіційній хронології: взаємні відносини AEOI між Україною та Швейцарією існують із 2025 року.
Резидентство: 183 дні — не єдиний критерій
Для українця, який живе між двома державами, найважливішим залишається визначення податкового резидентства. Український Податковий кодекс не зводить його виключно до підрахунку днів. Якщо людина має місце проживання і в Україні, і за кордоном, враховуються постійне місце проживання та центр життєвих інтересів — особисті й економічні зв’язки. Якщо визначити такий центр неможливо або немає постійного житла в жодній державі, застосовується критерій перебування в Україні не менш як 183 дні протягом податкового року.
Тому статус тимчасового захисту в Німеччині, Польщі, Чехії чи іншій країні сам по собі не відповідає на питання про податкове резидентство. Аналогічно українське громадянство саме по собі не означає автоматичного оподаткування всіх доходів в Україні за будь-яких обставин.
Якщо людина є податковим резидентом України, українські правила передбачають декларування доходів як з українських, так і з іноземних джерел. Для іноземних доходів у 2026 році ДПС вказує ставку ПДФО 18% і військового збору 5% для доходів, нарахованих або виплачених із 1 січня 2025 року. Водночас застосування міжнародних договорів про уникнення подвійного оподаткування може впливати на остаточну суму податку.
Декларацію про майновий стан і доходи фізичні особи подають до 1 травня року, що настає за звітним. Для доходів за 2026 рік загальний строк, відповідно, припадатиме на 1 травня 2027 року.
Що змінюється для різних ситуацій
| Ситуація | Які дані можуть мати значення | Що потрібно перевірити |
|---|---|---|
| Резидент України має рахунок у ЄС | Рахунок, залишок, проценти та інші підзвітні доходи | Резидентство і декларування іноземних доходів |
| Резидент ЄС отримує зарплату від української компанії | Український рахунок та фінансові надходження | Правила оподаткування в країні резидентства |
| Українець отримує орендний дохід в Україні, але живе в ЄС | Платежі та інформація про рахунок | Договір про уникнення подвійного оподаткування |
| Людина має рахунки в Україні та ЄС | Дані можуть надходити у двох напрямках | Податковий статус у кожній юрисдикції |
| Європейський резидент отримує проценти за українським депозитом | Сума доходу та рахунок | Чи підлягає дохід декларуванню в країні резидентства |
| Отримувач соціальної допомоги має українські доходи | Фінансова інформація може бути зіставлена з даними про виплати | Правила конкретної програми соціальної підтримки |
Що це означає для тих, хто працює на українську компанію
Окремий ризик виникає у людей, які після виїзду до ЄС продовжують отримувати зарплату або інші виплати від українських роботодавців. Сам факт надходження коштів на український рахунок не визначає автоматично податкове зобов’язання в конкретній країні, але створює фінансовий слід, який може бути доступним у межах міжнародного обміну.
Для податкового органу країни проживання принциповим стає питання, чи є людина її резидентом і чи повинна вона декларувати іноземні доходи. Конкретні правила залежать від держави, виду доходу, податкової угоди та обставин платника.
Окремо від податків існують правила соціальних виплат. Якщо допомога в конкретній країні залежить від доходу або майнового стану, інформація про українські рахунки може мати значення для перевірки права на виплати. Це вже не питання CRS як податкового механізму, а окремих правил соціального забезпечення країни перебування.
Що варто перевірити українцям у 2026 році
Перше — дані про податкове резидентство у банках. Якщо людина змінила країну проживання, важливо, щоб фінансова установа мала актуальні дані про адресу та податкову юрисдикцію. Друге — документи, які підтверджують резидентство за кордоном, якщо саме інша країна визначає статус платника.
Третє — походження коштів і документи щодо доходів: трудові договори, довідки про зарплату, податкові декларації, документи щодо оренди, банківські виписки та підтвердження сплачених за кордоном податків. Вони можуть знадобитися не через сам факт CRS, а для пояснення розбіжностей між даними різних країн.
Нарешті, не варто сприймати CRS як механізм автоматичного списання податків. ДПС отримує інформацію, яку може використовувати для податкового контролю, але остаточні зобов’язання залежать від резидентства, виду доходу, національного законодавства та міжнародних договорів.
Роз’яснення: три головні питання
Чи побачить Україна мій рахунок у європейському банку?
Якщо рахунок є підзвітним за правилами CRS, інформація про нього може передаватися між компетентними органами країн. CRS працює взаємно: Україна отримує дані з партнерських юрисдикцій і передає їм інформацію про відповідних податкових резидентів. У 2025 році ДПС повідомляла про обмін із 71 іноземною юрисдикцією.
Чи означає наявність рахунку автоматичний податок?
Ні. CRS — це система обміну інформацією, а не окремий податок. Податкові наслідки визначаються статусом резидента, видом доходу, правилами країни та відповідною міжнародною угодою.
Чи достатньо прожити за кордоном понад 183 дні?
Не завжди. За українськими правилами критерій 183 днів застосовується після аналізу інших обставин, зокрема постійного місця проживання та центру життєвих інтересів. Якщо одночасно виникає резидентство двох держав, потрібно також враховувати положення відповідної міжнародної угоди про уникнення подвійного оподаткування.
Висновок
У 2026 році міжнародний податковий обмін України переходить на новішу технологічну основу CRS 2.0. З 1 липня оновлено правила звітності, розширено їх на окремі цифрові фінансові продукти, а Україна продовжує розширювати міжнародну мережу автоматичного обміну.
Для українців у Європі головна зміна полягає не в появі нового податку, а в зменшенні інформаційної ізоляції між податковими системами. Банківські рахунки, проценти та інші підзвітні фінансові дані можуть бути зіставлені з інформацією про резидентство та задекларовані доходи. Тому ключовими документами стають підтвердження податкового статусу, походження коштів і сплати податків у відповідній країні.
