Верховна Рада у першому читанні підтримала законопроєкт №14282 про посилення гарантій незалежності НКРЕКП та зміну порядку формування її складу. Документ передбачає дострокове припинення повноважень усіх чинних членів регулятора та їх заміну за результатами нового конкурсу. До відбору пропонується залучити представників Європейської комісії та Секретаріату Енергетичного співтовариства.
Законопроєкт зареєстрували у грудні 2025 року. Його авторами стали депутати з кількох парламентських фракцій, серед яких Ярослав Железняк, Максим Хлапук, Олег Семінський, Анастасія Радіна, Інна Совсун та Роксолана Підласа. Профільний комітет 9 вересня рекомендував парламенту прийняти документ за основу з доопрацюванням.
Запропонована процедура передбачає зміну конкурсної комісії з добору членів НКРЕКП. До неї мають увійти представники Верховної Ради, профільного міністерства та міжнародних інституцій. За проєктом, три члени конкурсної комісії визначатимуться Кабміном на підставі спільної пропозиції Єврокомісії та Секретаріату Енергетичного співтовариства.
Документ також розширює інституційну та фінансову самостійність регулятора. Зокрема, пропонується надати НКРЕКП більше повноважень щодо власної структури, чисельності працівників, умов оплати праці та організації роботи. Кабмін при цьому не повинен отримати можливості скасовувати рішення комісії.
Окреме положення, яке стосується повної ротації складу НКРЕКП, вже викликало заперечення самого регулятора. У грудні 2025 року НКРЕКП заявила, що підтримує посилення незалежності та міжнародної участі у відборі членів, але вважає дострокове припинення повноважень усіх чинних членів таким, що суперечить принципам незалежності регуляторних органів ЄС. Комісія також вказувала на ризик втрати інституційної пам’яті та політизації.
Ярослав Железняк пов’язав голосування з кадровими рішеннями в енергетичному секторі та назвав його «ударом по Міндічу і Ко». Водночас твердження депутата про конкретні політичні зв’язки є його оцінкою, а не встановленим судом фактом. У тексті самого законопроєкту прізвища Тимура Міндіча чи Германа Галущенка не фігурують як підстава для кадрових змін.
Герман Галущенко у 2021–2025 роках очолював Міністерство енергетики, а з липня до листопада 2025 року був міністром юстиції. У лютому 2026 року НАБУ і САП повідомили йому про підозру у справі «Мідас» за статтями про відмивання коштів та участь у злочинній організації. За даними НАБУ, розслідування стосується діяльності організації в енергетичному секторі. Обвинувального вироку Галущенку немає.
Історія НКРЕКП уже має кілька масштабних кримінальних проваджень. НАБУ у справі «Роттердам+» повідомляло про підозри колишнім і чинним членам регулятора. За версією слідства, через застосування формули у 2016–2019 роках споживачі електроенергії могли переплатити понад 39 млрд грн. Другий епізод справи у 2024 році скерували до суду щодо 14 осіб, серед яких були колишні та чинні представники НКРЕКП.
Законопроєкт №14282 ще має пройти друге читання, тому його положення можуть змінитися. Одним із ключових питань стане співвідношення повної ротації нинішнього складу з вимогами до незалежності регулятора, а також фактичний вплив міжнародних представників на конкурсний відбір. Саме ці положення НКРЕКП раніше називала проблемними з погляду європейських правил функціонування незалежних регуляторів.
