Київ може зіткнутися зі спалахом холери, дизентерії та гепатиту А у разі тривалого припинення електропостачання, водопостачання та роботи каналізації. Найбільшу небезпеку становить порушення системи водовідведення, оскільки без електроенергії каналізаційні мережі та насосні станції можуть припинити повноцінну роботу. Експерт Юрій Корольчук попередив, що столиця має бути готовою до відключень електроенергії тривалістю 20–24 години, а за найгіршого сценарію — до 72 годин без світла.
За словами Корольчука, головна проблема під час масштабного блекауту полягає не лише у відсутності питної води, а й у неможливості відводити каналізаційні стоки. Якщо воду можна доставити автоцистернами або придбати в магазинах, то організувати вивезення продуктів життєдіяльності мільйонів людей значно складніше. Порушення роботи каналізаційної системи створює умови для забруднення навколишнього середовища та поширення небезпечних інфекцій.
«Саме найстрашніше — опинитися з непрацюючою каналізацією. Якщо воду можна купити, її зможуть підвезти, то куди потечуть продукти життєдіяльності? Сьогодні всі зосереджені лише на подачі води, а про каналізацію, куди її дівати і як відкачувати, ніхто особливо не дбає», — пояснив експерт.
Корольчук вважає, що під час підготовки до можливих тривалих відключень електроенергії пріоритетом мало стати забезпечення автономного живлення об’єктів критичної інфраструктури. Зокрема, йдеться про насосні станції, системи водовідведення та інші об’єкти, без яких неможливе функціонування міської інженерної інфраструктури.
«Потрібно було встановлювати пріоритети фінансування за тими самими планами стійкості, насамперед встановлювати автономні джерела життєзабезпечення для об’єктів критичної інфраструктури», — заявив він.
Експерт наголосив, що забезпечення подачі води без одночасного гарантування роботи каналізації не розв’язує проблему виживання великого міста в умовах тривалого блекауту. За його оцінкою, безперебійне водовідведення має бути першочерговим завданням, тоді як організація альтернативного водопостачання є наступним етапом підготовки.
Додаткову небезпеку становить можливість поширення інфекційних захворювань. У Київському міському центрі контролю та профілактики захворювань попередили, що приблизно через сім днів після припинення водопостачання та роботи каналізації в столиці може розпочатися поширення інфекцій. Серед ризиків називають холеру, дизентерію та вірусний гепатит А.
Найбільш небезпечним сценарієм для Києва може стати одночасне припинення роботи водопровідних і каналізаційних систем. У такому разі побутові та каналізаційні стоки можуть накопичуватися в будинках, підвалах і на територіях житлової забудови. Якщо відходи потраплятимуть у ґрунт або джерела водопостачання, зростатиме ризик бактеріального та вірусного забруднення. Особливо вразливими можуть виявитися густонаселені райони столиці, де проживають сотні тисяч людей і де санітарна безпека залежить від безперервної роботи централізованих комунікацій.
Холера є гострим інфекційним захворюванням, збудником якого є бактерія Vibrio cholerae. Основний шлях зараження — вживання води або продуктів харчування, забруднених збудником. Захворювання може спричиняти сильну діарею та швидке зневоднення організму. Без своєчасної медичної допомоги тяжкий перебіг холери становить загрозу для життя. Саме порушення санітарних умов і забруднення води створюють передумови для поширення цієї інфекції.
Дизентерія також передається переважно через забруднену воду, їжу та контакт із зараженими поверхнями. Вона супроводжується ураженням кишечника, діареєю, болем у животі та іноді підвищенням температури. Вірусний гепатит А вражає печінку, а його поширення також пов’язане з недотриманням санітарно-гігієнічних норм. Через тривалий інкубаційний період випадки захворювання можуть виявлятися вже після того, як людина залишила територію, де відбулося зараження.
Найскладніша ситуація з електропостачанням, за оцінками експерта, може скластися в Києві та Дніпрі. Серйозні перебої зі світлом також спостерігаються у прифронтових регіонах, де енергетична інфраструктура зазнає додаткових ризиків через російські обстріли. Для великих міст тривалі відключення означають не лише проблеми з освітленням та опаленням, а й загрозу порушення роботи систем водопостачання, водовідведення, медичних закладів та інших критично важливих об’єктів.
Плани енергетичної стійкості мають передбачати резервні джерела живлення для комунальних підприємств, насосних станцій і очисних споруд. Генератори та інше автономне обладнання повинні забезпечувати не тільки подачу води, а й відведення та очищення стоків. Без цього навіть організоване підвезення питної води не зможе повністю усунути санітарні ризики для населення.
Окремим питанням залишається готовність міських служб до тривалого порушення комунальних послуг. Важливими є резерви пального для генераторів, можливість оперативного ремонту обладнання, наявність альтернативних джерел води та організація санітарного контролю. У разі масштабного блекауту саме швидкість відновлення водовідведення може стати одним із визначальних чинників запобігання інфекційним спалахам.
