3 листопада у США відбуваються проміжні вибори до Конгресу, які визначать співвідношення сил між республіканцями та демократами на решту президентського терміну Дональда Трампа. Американці обирають усіх 435 членів Палати представників, 35 зі 100 сенаторів, а також губернаторів у 36 штатах. Демократи прагнуть повернути контроль над Конгресом, тоді як республіканці намагаються зберегти більшість в обох палатах.
Наразі республіканська партія контролює і Палату представників, і Сенат. Для зміни балансу в кожній із палат демократам потрібно здобути щонайменше чотири додаткові місця, згідно з наведеними в передвиборчому матеріалі розрахунками. Результати голосування визначать, наскільки вільно адміністрація Трампа зможе просувати законодавчі ініціативи протягом наступних двох років.
Найважливіша інтрига виборів полягає в тому, чи зможуть демократи отримати контроль хоча б над однією палатою Конгресу. У такому разі вони матимуть більше можливостей впливати на порядок денний, очолювати парламентські комітети та ініціювати розслідування щодо діяльності федеральної адміністрації. Це може ускладнити реалізацію частини президентських планів, навіть якщо Трамп збереже підтримку республіканців у другій палаті.
Контроль над Палатою представників має особливе значення для бюджетних рішень і законодавчої роботи. Саме нижня палата відіграє ключову роль у розгляді законопроєктів про федеральні видатки та може запускати процедури парламентського нагляду. Якщо більшість перейде до демократів, вони зможуть визначати керівництво комітетів і впливати на те, які питання отримуватимуть пріоритет під час слухань.
Сенат має інші повноваження, зокрема затвердження кандидатур на низку федеральних посад і суддівських призначень президента, а також розгляд міжнародних договорів. Тому зміна більшості в цій палаті може безпосередньо вплинути на кадрову політику адміністрації. Водночас навіть контроль над обома палатами не означає автоматичного ухвалення всіх ініціатив опозиції: для багатьох рішень необхідна підтримка значної кількості законодавців, а президент зберігає право вето.
Окрім федерального рівня, виборці визначають керівників штатів. Губернаторські кампанії мають значення для місцевої податкової, освітньої та соціальної політики, а також для відносин штатів із федеральним урядом. Підсумки цих перегонів можуть вплинути на позиції партій перед наступними президентськими виборами та визначити, хто контролюватиме ключові адміністративні посади на рівні штатів.
Проміжні вибори традиційно розглядають як оцінку діяльності чинного президента в середині його каденції. Вони не змінюють главу держави, однак можуть суттєво обмежити або посилити його можливості у взаємодії з Конгресом. Результати також дають партіям сигнал про настрої виборців і допомагають визначити політичні теми, на яких вони будуватимуть кампанії в наступному виборчому циклі.
Після завершення голосування увага буде прикута не лише до загального розподілу місць, а й до результатів у конкурентних округах, де перевага одного кандидата може бути мінімальною. Остаточний баланс сил залежатиме від підрахунку голосів у штатах і від того, чи зможе одна з партій сформувати робочу більшість. До оголошення результатів неможливо точно визначити, наскільки зміниться здатність адміністрації Трампа проводити свою політику через Конгрес.
