Сполучені Штати працюють над створенням нової архітектури безпеки, яка має унеможливити відновлення бойових дій після завершення війни Росії проти України. Про це 5 листопада 2026 року заявив представник президента США Дональда Трампа на переговорах щодо України Джаред Кушнер. За його словами, американська адміністрація прагне не лише зупинити нинішній конфлікт, а й виробити механізми, які забезпечать тривалий мир.
«За дорученням президента Трампа ми активно працюємо з усіма сторонами, щоб знайти шлях до міцного миру. Наша увага зосереджена не лише на припиненні цієї жахливої війни, а й на ширшій архітектурі безпеки, необхідній для того, щоб після зупинки бойових дій вони ніколи не почалися знову», — написав Кушнер.
Він також подякував президенту України Володимиру Зеленському та його команді за конструктивну участь у процесі переговорів і готовність шукати рішення. Окремих деталей американських пропозицій Кушнер не навів. Зокрема, він не уточнив, які саме держави мають стати учасниками нової системи безпеки, якими будуть юридичні зобов’язання сторін і хто відповідатиме за виконання можливих гарантій.
Заява пролунала напередодні запланованого нового раунду тристоронніх переговорів України, США та Росії в Абу-Дабі 10–11 листопада. Одним із центральних питань зустрічі має стати саме майбутня система безпеки після припинення війни. Москва також наполягає на обговоренні цієї теми, але пропонує розглядати її не лише в контексті двосторонніх відносин із Києвом, а й у ширшому європейському вимірі.
У Кремлі раніше заявляли, що під час переговорів планують порушити питання взаємних гарантій безпеки для Росії та України, а також майбутньої архітектури безпеки в Європі. Такий підхід означає, що російська сторона прагне включити до переговорного порядку денного не тільки умови завершення бойових дій, а й перегляд ширших безпекових домовленостей на континенті.
Для Києва принциповим залишається питання того, яким чином гарантії захистять країну від повторного російського нападу. Українська сторона неодноразово наголошувала, що саме припинення вогню без дієвих механізмів стримування не забезпечить довгострокової стабільності. У разі відсутності чітких зобов’язань партнерів Росія може використати паузу для відновлення військового потенціалу та підготовки нового наступу.
Одним із ключових питань майбутніх домовленостей залишається характер гарантій, які готові надати Сполучені Штати. Йдеться про те, чи передбачатимуть вони автоматичну військову допомогу в разі нового нападу, постачання озброєння, розвідувальну підтримку, санкційні механізми або інші форми реагування. Від конкретного змісту таких зобов’язань залежатиме, наскільки вони зможуть стримувати потенційну агресію.
Кушнер не повідомив, чи передбачає американський план участь міжнародних військових контингентів або створення окремого механізму контролю за дотриманням майбутньої мирної угоди. Також залишається незрозумілим, чи готовий Вашингтон закріпити гарантії в міжнародному договорі та які процедури їхнього затвердження можуть знадобитися в американській політичній системі.
Досвід попередніх домовленостей залишається одним із головних аргументів України на користь юридично зобов’язувальних гарантій. Будапештський меморандум 1994 року передбачав зобов’язання поважати незалежність, суверенітет і наявні кордони України, однак не містив механізму автоматичного військового захисту в разі агресії. Після анексії Криму та початку російської агресії у 2014 році Київ неодноразово заявляв про недостатність таких запевнень.
Іншим прикладом стали Мінські домовленості 2014–2015 років, які мали забезпечити припинення вогню та політичне врегулювання конфлікту на Донбасі, але не запобігли повномасштабному вторгненню Росії у 2022 році. Тому під час нинішніх переговорів ключовим питанням буде не лише формулювання гарантій, а й наявність конкретних механізмів їх виконання, відповідальності за порушення та швидкого реагування на нову агресію. Саме від цих умов залежатиме, чи зможе запропонована США архітектура безпеки забезпечити тривале припинення війни.
