Кабінет Міністрів України 16 червня 2026 року у Києві представив бюджетну декларацію на 2027–2029 роки, у якій закладено поступове зростання курсу долара до 51,5 грн, підвищення мінімальної зарплати до 11 155 грн та макроекономічні припущення щодо інфляції та відновлення економіки.
Документ визначає середньострокові орієнтири бюджетної політики та використовується як основа для формування державного бюджету у наступні роки. Урядовий прогноз охоплює базові макропоказники, зокрема динаміку цін, валютного курсу та доходів населення. Такі документи формуються в межах бюджетного процесу та слугують орієнтиром для головних розпорядників коштів. Документ також використовується як інструмент середньострокового прогнозування державних фінансів.
У разі завершення бойових дій у 2027 році уряд прогнозує інфляцію на рівні 8,9%. Цей показник закладено як один із ключових сценаріїв макроекономічної стабілізації та поступового відновлення економічної активності. Показник враховує сценарні припущення щодо стабілізації економічного середовища після завершення активної фази конфлікту.
Згідно з декларацією, курс гривні до долара на кінець 2027 року може становити близько 48,3 грн за долар. Надалі передбачається поступове послаблення національної валюти відповідно до макроекономічних тенденцій та зовнішніх факторів. Урядові розрахунки передбачають поступову корекцію курсу без різких коливань у середньостроковій перспективі.
До 2029 року, за прогнозом уряду, курс може зрости до 51,5 грн за долар. Така динаміка відображає довгострокові бюджетні припущення, закладені у фінансове планування держави. У разі реалізації такого сценарію змінюватиметься і купівельна спроможність населення та параметри державних витрат.
Окремо в документі зазначено, що мінімальна заробітна плата протягом трьох років зросте приблизно на 29% і досягне рівня 11 155 грн. Підвищення пов’язують із загальною індексацією доходів та макроекономічними прогнозами. Показник є орієнтиром для перегляду соціальних стандартів у середньостроковому періоді.
Зазначені параметри будуть враховуватися під час підготовки щорічних бюджетів і можуть коригуватися залежно від зміни економічної ситуації та безпекових факторів. Остаточні значення макропоказників можуть уточнюватися під час щорічного бюджетного планування. Його положення враховуються при формуванні макрофінансових прогнозів та плануванні державних зобов’язань.
