Війна в Україні, екстремальні погодні явища в ключових аграрних регіонах та зростання витрат на виробництво продовольства формують ризик нової глобальної продовольчої кризи. Найбільше занепокоєння викликає ситуація в Чорноморському регіоні, де бойові дії та атаки на зернову інфраструктуру вже вплинули на світовий ринок. У липні ціни на пшеницю зросли більш ніж на 10%, що стало найбільшим місячним стрибком із 2024 року.
Чорноморський регіон залишається одним із ключових для світового експорту зернових. До повномасштабної війни Росія та Україна забезпечували понад чверть світової торгівлі пшеницею, майже дві третини експорту соняшникової олії та близько 10% поставок кукурудзи. Останнім часом взаємні удари по портовій інфраструктурі, зерносховищах і суднах знову посилили побоювання щодо стабільності поставок, що швидко відобразилося на біржових котируваннях.
Додатковий тиск на світовий аграрний сектор створюють кліматичні фактори. У країнах Європи тривалі хвилі спеки, дефіцит опадів і масштабні лісові пожежі погіршують стан посівів. Аналітики попереджають, що за несприятливого розвитку погодних умов виробництво зернових у регіоні може скоротитися до одного з найнижчих рівнів за останні десятиліття.
Складна ситуація спостерігається й в Австралії. У штаті Західна Австралія, який є одним із найбільших центрів виробництва експортної пшениці, дефіцит вологи загрожує врожайності озимих культур. Погіршення прогнозів уже впливає на очікування світових трейдерів щодо майбутньої пропозиції зерна.
Паралельно ризики виникли на ринку рису, який залишається основним продуктом харчування для понад половини населення світу. Посилення кліматичного явища Ель-Ніньйо може спричинити тривалі посухи у В’єтнамі, на Філіппінах та в Індії — країнах, що входять до числа найбільших виробників і експортерів рису. На цьому тлі світові ціни вже досягли найвищого рівня за останні 18 місяців.
Економічний тиск на аграріїв також посилює подорожчання енергоносіїв і добрив. Після загострення конфлікту між США та Іраном на енергетичних ринках зросла вартість нафти та логістики, що безпосередньо впливає на собівартість сільськогосподарської продукції. Для багатьох виробників це означає збільшення витрат на польові роботи, транспортування та виробництво мінеральних добрив.
За оцінками Продовольчої та сільськогосподарської організації ООН (FAO), навіть локальні перебої з поставками зерна швидко позначаються на країнах-імпортерах, особливо в Африці, на Близькому Сході та в окремих регіонах Азії. Саме ці держави найбільше залежать від стабільного імпорту пшениці, кукурудзи та рослинної олії, тому різкі цінові коливання можуть впливати не лише на інфляцію, а й на продовольчу безпеку.
Світовий продовольчий ринок уже переживав масштабне потрясіння після початку повномасштабної війни у 2022 році, коли були заблоковані чорноморські порти, а міжнародні організації застерігали від ризику голоду в найбідніших країнах. Після часткової стабілізації торгівлі ситуація знову ускладнюється через поєднання військових ризиків, кліматичних змін та геополітичної напруженості. Експерти зазначають, що подальша динаміка цін значною мірою залежатиме від врожаю в Північній півкулі, безпеки судноплавства в Чорному морі та погодних умов у найбільших країнах-виробниках зернових.
