Новий закон про криптовалюту, продаж двох держбанків та реєстр власників банківських карток. Такими є фінансові вимоги Меморандуму МВФ до України.
У новому Меморандумі МВФ прогнозується зростання інфляції в Україні майже у 2,5 рази – до 8% за підсумками 2024 року. При тому, що у травні Нацбанк зафіксував цей показник на рівні 3,3% у річному обчисленні.
Також у Меморандумі міститься зобов’язання українських чиновників і надалі поступово пом’якшувати валютні обмеження, які Нацбанк переглядає час від часу. Востаннє у травні 2024 року регулятор спростив оплату імпорту, виплату старих боргів за іноземними кредитами (1 млн євро на квартал), а також дозволив виведення за кордон дивідендів, які бізнес запрацює з січня 2024 року у розмірі 1 млн євро на місяць.
Точних деталей, чого саме торкнуться нові спрощення валютних обмежень, у Меморандумі не йдеться.
Але в цьому документі українська влада зобов’язалася уникати відкритої емісії гривні для покриття дефіциту держбюджету. Зазначається, що в періоди затримок нових траншів міжнародної допомоги (кредити та гранти) Україна має використовувати або старі накопичення уряду, тобто допомогу, що раніше надійшла, яка зосереджена в основному в золотовалютних резервах НБУ. А також внутрішній борговий ринок — тобто розміщувати більше нових ОВДП, які переважно розкуповують банки для формування своїх резервів.
При цьому Нацбанк зобов’язаний регулярно надсилати до МВФ величезну кількість звітів. Від змінного розміру, структури його валютних резервів та всіх зовнішніх платежів (від виплат за держборгом до даних щодо імпортних/експортних контрактів бізнесу) до балансів 35 найбільших банків країни та депозитів українського населення. Безперервний аналіз цих даних згодом може виливатися в нові вимоги з боку Міжнародного валютного фонду.
Якщо говорити про фінансовий сектор, то в Меморандумі містяться такі вимоги:
- Регулятор проводитиме детальну діагностику українських банків та вимагатиме від них скорочення портфелів проблемних кредитів. Нацбанк пообіцяв зберегти заборону розподілу банківського капіталу. Це означає, що НБУ поки що відкладає повернення дозволу на виведення дивідендів.
- Влада зобов’язалася дотримуватися загальної стратегії щодо скорочення державного капіталу в банківському секторі. Тобто робити все, щоб в Україні не з’являлося нових держбанків, крім уже шістьох існуючих: Приватбанк, Ощадбанк, Укрексімбанк, Укргазбанк, Сенс Банк, Перший інвестиційний банк. Водночас влада зобов’язалася активніше готувати до продажу Сенс Банк та Укргазбанк.
- До кінця грудня 2024 року Нацбанку спільно з Нацкомісією з цінних паперів та фондового ринку за технічної підтримки МВФ підготувати оновлену версію закону про віртуальні активи, який у народі називають законом про криптовалюти. Цим документом мають бути затверджені податкові ставки для доходів, одержаних на крипторинці. Із цього приводу досі багато суперечок: влада наполягає на 19,5% (18% ПДФО та 1,5% військового збору), а профучасники лобіюють 5%, за аналогією з 3-групою ФОПу (фізособа-підприємця).
- До кінця серпня 2024 року розробити правила створення громадського реєстру для обліку власників банківських карток. Очевидно, йдеться про базу даних з інформацією про тих, кого НБУ називає «дропами» (мулами), які передають свої картки у користування третім особам для будь-яких цілей. Справа в тому, що такі клієнти можуть вільно змінювати банки: коли їм примусово закривають рахунок в одному банку, вони можуть отримати картку в іншому, оскільки фінустанови рідко поділяються на дані про таких клієнтів. Але тепер влада дозріла на створення публічного реєстру дропів, і людям буде складніше міняти банки як рукавички.
- До кінця червня 2024 року Нацбанк спільно з Мінфіном та Мінекономіки мають підготувати законопроект щодо створення системи військового страхування. Йдеться про страхування військових ризиків для бізнесу та людей. Тобто ця система має дозволити громадянам та підприємцям покривати збитки від військових дій (наприклад, «прильотів» заводами та складами) за рахунок страхових компаній.
