Президент Володимир Зеленський допустив зміну керівництва комунального підприємства «Київводоканал» через недостатньо оперативну роботу під час перебоїв із водопостачанням у столиці. Про це глава держави заявив в інтерв’ю ТСН, оприлюдненому 5 листопада, після кількох днів проблем із подачею води в Києві на тлі знеструмлення об’єктів водопровідної системи.
«Водоканал повинен працювати не так. При всій повазі до людей. Я їх не знаю. Вони повинні працювати більше, швидше. Якщо треба міняти менеджмент водоканалу, хай міняють», — сказав Зеленський. Він також наголосив, що самих заяв про готовність працювати цілодобово недостатньо, якщо результати роботи не відповідають потребам міста.
Президент пов’язав проблеми з водопостачанням із загальною ситуацією в енергосистемі Києва. За його словами, столиця опинилася в особливо складних умовах через російські удари, які пошкодили зв’язки між об’єктами генерації та містом. Навіть за наявності електроенергії в об’єднаній енергосистемі її передача до Києва може бути обмежена через пошкодження інфраструктури.
Зеленський також розповів про випадок із перекриттям дороги мешканцями столиці через тривалу відсутність електроенергії. Він заявив, що телефонував міністру внутрішніх справ Івану Вигівському, після чого правоохоронці з’ясували, що на одному з енергетичних об’єктів не вистачало працівників. За словами президента, до роботи оперативно залучили додаткові ремонтні бригади, після чого електропостачання відновили, а учасники акції розійшлися.
Водночас Зеленський розмежував проблеми з електрикою та відповідальність водоканалу за роботу систем водопостачання. Він заявив, що перекриття вулиць не є способом розв’язання проблеми, але наголосив на необхідності швидшої реакції відповідальних служб. Президент не назвав конкретних посадовців, яких планують звільнити, і не повідомив про ухвалене рішення щодо зміни керівництва підприємства.
Перебої з водою в Києві фіксували 3, 4 та 5 листопада. 3 листопада через знеструмлення водопровідних об’єктів у столиці припинялося водопостачання. Наступного дня «Київводоканал» повідомив про повне відновлення подачі води, однак 5 листопада через нові відключення електроенергії проблеми виникли знову, зокрема на лівому березі міста. У другій половині дня підприємство заявило про відновлення водопостачання в цій частині столиці.
Станом на ранок 6 листопада «Київводоканал» повідомив, що всі водопровідні та каналізаційні насосні станції працюють у штатному режимі, а тиск у мережах відповідає нормативним показникам. Підприємство заявило, що продовжує контролювати роботу інфраструктури та забезпечувати надання послуг споживачам.
У КМДА паралельно повідомили про розгортання резервного живлення для об’єктів водопостачання. За словами виконувача обов’язків першого заступника голови адміністрації Петра Пантелеєва, на об’єктах працюють 104 генератори. Крім того, місто збудувало три окремі дизельні електростанції загальною потужністю майже 16 МВт. Сукупна потужність резервних систем, за даними міської влади, становить близько 27 МВт.
Пантелеєв пояснив, що звичайні генератори не можуть забезпечити роботу всіх великих об’єктів водопровідної системи. Для таких станцій потрібна окрема енергетична інфраструктура, оскільки обладнання має значну потужність і потребує додаткового ресурсу під час запуску. Місто планує продовжувати роботи з резервного живлення, щоб зменшити залежність водопостачання від централізованої електромережі.
Особливість київської системи полягає в її централізованій структурі: водопровідна мережа столиці має протяжність близько 4 тис. км. Після знеструмлення станцій необхідно не лише запустити резервне обладнання, а й перевірити технічний стан об’єктів, відновити тиск та заповнити трубопроводи. За поясненням комунальників, навіть після повернення електроенергії подача води не відновлюється миттєво.
Поки що невідомо, чи призведуть заяви президента до кадрових рішень у «Київводоканалі». Для цього міська влада має оцінити роботу керівництва підприємства, розмежувати наслідки пошкоджень енергетичної інфраструктури та організаційні недоліки, а також визначити, які зміни можуть прискорити реагування на аварійні ситуації.
