Росія почала використовувати власну супутникову систему «Рассвет» для управління безпілотниками під час бойових дій проти України. Наразі мережа не забезпечує безперервного зв’язку через недостатню кількість супутників на орбіті, однак у перспективі може дозволити російським операторам отримувати розвідувальні дані в реальному часі та змінювати маршрути ударних дронів безпосередньо під час польоту. Про це повідомляє Reuters із посиланням на представників Головного управління розвідки Міністерства оборони України.
За інформацією української розвідки, у березні та липні 2026 року Росія вивела на орбіту загалом 32 супутники системи «Рассвет». До кінця року Москва планує здійснити нові запуски, щоб розширити угруповання та збільшити час доступності супутникового зв’язку над територією бойових дій.
Представник ГУР Андрій Юсов пояснив, що нинішня конфігурація системи поки не дозволяє підтримувати постійне з’єднання. Сигнал доступний лише тоді, коли супутники пролітають над відповідними районами.
«Зв’язок доступний із перебоями, коли супутники пролітають над відповідними районами», — заявив Юсов.
Обмежена кількість апаратів означає, що російські військові поки не можуть розраховувати на безперервний канал передавання даних у будь-якій точці театру бойових дій. Водночас навіть періодичне підключення може використовуватися для передавання розвідувальної інформації, коригування завдань безпілотників і координації окремих операцій.
За оцінкою експерта Миколи Зінцева, російська система вже забезпечує щонайменше два періоди стабільного супутникового зв’язку на добу, кожен тривалістю понад годину. Він вважає, що таких часових інтервалів достатньо для впливу на перебіг бойових дій. Зокрема, оператори можуть отримувати інформацію з безпілотників, передавати нові команди та змінювати параметри виконання завдань.
Однією з головних можливостей майбутньої системи має стати передавання відео та інших розвідувальних даних із безпілотників безпосередньо наземним операторам. Це скоротить затримку між виявленням цілі та ухваленням рішення щодо її ураження. Якщо канал зв’язку дозволятиме передавати інформацію без значних перебоїв, російські військові зможуть коригувати маршрути ударних апаратів уже після їхнього запуску.
Така технологія потенційно ускладнить роботу української протиповітряної оборони. Зокрема, безпілотники з можливістю отримувати оновлені команди з орбіти зможуть змінювати напрямок руху, обходити відомі райони розташування засобів ППО та реагувати на зміну обстановки. Окремою загрозою може стати можливість атакувати рухомі цілі, координати яких уточнюються вже під час польоту.
Юсов також звернув увагу на перспективи використання супутникової мережі для підвищення стійкості російських безпілотників до українських засобів радіоелектронної боротьби. Використання супутникового каналу може зменшити залежність операторів від традиційних наземних каналів радіозв’язку. Однак сама наявність супутникового з’єднання не робить безпілотник невразливим: ефективність такого управління залежатиме від характеристик обладнання, доступності сигналу та можливостей протидії супутниковій навігації й передачі даних.
Розробником «Рассвета» є російська компанія «Бюро 1440», яка працює над створенням низькоорбітального супутникового угруповання. Її довгострокова мета — розгорнути до 2035 року систему чисельністю понад 900 апаратів. Така кількість супутників має забезпечити значно ширше покриття та збільшити доступність каналів зв’язку порівняно з нинішнім етапом розгортання.
Розгортання «Рассвета» відбувається на тлі залежності російської армії від різних каналів супутникового зв’язку та навігації. Комерційна система Starlink компанії SpaceX продемонструвала, наскільки важливими для сучасної війни стали низькоорбітальні супутникові мережі, здатні забезпечувати обмін великими обсягами інформації з невеликою затримкою. Російський проєкт має створити альтернативну інфраструктуру, яка не залежатиме від рішень західних операторів і дозволить Москві самостійно забезпечувати військові потреби у зв’язку.
Водночас між заявленими планами та повноцінним розгортанням системи залишається технологічна дистанція. Для стабільної роботи необхідні не лише супутники, а й наземні станції, сумісні термінали, програмне забезпечення та захищені канали передавання інформації. Тому ключовим показником розвитку «Рассвета» стане не тільки кількість апаратів на орбіті, а й реальна здатність мережі забезпечувати безперервний зв’язок у зоні бойових дій.
