У Верховній Раді України розглядають законодавчі ініціативи, які вперше пропонують запровадити окрему відповідальність за сталкінг — систематичне нав’язливе переслідування людини, небажані дзвінки, повідомлення, стеження та кіберпереслідування. Відповідні законопроєкти передбачають штрафи до 68 тисяч гривень, громадські роботи, обмеження волі, а в окремих випадках — позбавлення волі строком до чотирьох років.
Ініціатива спрямована на врегулювання ситуацій, які сьогодні часто залишаються поза межами окремої кримінально-правової кваліфікації. Йдеться про випадки, коли людина регулярно отримує небажані повідомлення, зазнає нав’язливого контролю, стеження або психологічного тиску, але такі дії не завжди підпадають під чинні статті Кримінального кодексу. Законодавці пропонують визначити сталкінг як окреме правопорушення та встановити чіткі механізми захисту потерпілих.
За даними авторів законодавчих змін, проблема переслідування останніми роками набуває все більшого поширення через розвиток цифрових технологій та соціальних мереж. Окрім фізичного стеження, значна частина випадків пов’язана з кіберсталкінгом — регулярними повідомленнями, моніторингом активності людини в інтернеті, створенням фейкових акаунтів, збором персональної інформації та іншими формами цифрового тиску.
Законопроєкти передбачають диференційовану відповідальність залежно від тяжкості порушення та наслідків для потерпілої особи. За базові форми переслідування можуть застосовуватися штрафи, громадські роботи або обмеження волі. Максимальне покарання у вигляді позбавлення волі до чотирьох років пропонується застосовувати у випадках, коли переслідування супроводжується погрозами, повторюється систематично або створює реальну загрозу безпеці людини.
Окрему увагу приділено захисту жертв домашнього насильства та переслідування після розриву стосунків. Саме такі випадки найчастіше стають підставою для звернень до правоохоронних органів у країнах, де відповідальність за сталкінг уже існує. Експерти зазначають, що нав’язливе переслідування нерідко стає передумовою більш серйозних злочинів, включаючи фізичне насильство.
Питання криміналізації сталкінгу активно обговорюється в багатьох європейських країнах протягом останніх років. У більшості держав Європейського Союзу вже діють спеціальні норми, які дозволяють притягати до відповідальності за систематичне переслідування незалежно від того, чи супроводжується воно фізичним насильством. Україна поступово адаптує законодавство до європейських стандартів захисту прав людини та приватного життя.
Юристи звертають увагу, що важливим елементом майбутнього регулювання стане визначення критеріїв систематичності та нав’язливості дій. Саме від чіткості юридичних формулювань залежатиме ефективність застосування нових норм на практиці. Законодавцям необхідно забезпечити баланс між захистом громадян від переслідування та недопущенням зловживань під час правозастосування.
Також передбачається врахування цифрових доказів під час розгляду таких справ. Повідомлення в месенджерах, листування електронною поштою, записи телефонних дзвінків, скриншоти з соціальних мереж та інші електронні дані можуть стати підставою для підтвердження фактів переслідування. Це особливо актуально в умовах зростання кількості онлайн-комунікацій.
У разі ухвалення законопроєктів Україна отримає окремий правовий механізм боротьби зі сталкінгом, що дозволить правоохоронним органам оперативніше реагувати на подібні випадки. Очікується, що нові норми посилять захист громадян від психологічного тиску, нав’язливого контролю та кіберпереслідування, а також допоможуть ефективніше запобігати ескалації конфліктів і правопорушень.
