Європейський Союз розпочав масштабну реформу системи надання притулку, спрямовану на скорочення нелегальної міграції та посилення контролю на зовнішніх кордонах. Нові правила передбачають, що громадяни країн, заяви яких найчастіше отримують відмову, проходитимуть прискорену процедуру перевірки безпосередньо на кордоні ЄС. До завершення розгляду вони перебуватимуть у спеціальних центрах і не зможуть вільно пересуватися територією країн-членів.
В тему: У Німеччині підтримали перегляд захисту для українських чоловіків
За новою моделлю мігрантів розміщуватимуть у прикордонних пунктах, де протягом кількох тижнів компетентні органи перевірятимуть підстави для надання міжнародного захисту. Якщо заявник не відповідатиме встановленим критеріям, його прохання про притулок буде відхилене, після чого розпочнеться процедура повернення до країни походження. Від подання документів до депортації має минути не більше 12 тижнів.
Під дію нових правил можуть потрапити громадяни держав, мешканці яких рідко отримують позитивні рішення щодо надання притулку в Європейському Союзі. Серед таких країн називають Росію, Туреччину, Іран, Пакистан, Венесуелу, Нігерію та низку інших держав із низьким рівнем схвалення відповідних заяв.
Реформа також змінює розподіл відповідальності між країнами-членами ЄС. Найбільше навантаження покладається на держави першого в’їзду, зокрема Грецію, Італію та Іспанію, які повинні будуть проводити основну частину процедур розгляду заяв. Для підтримки цих країн передбачено механізм обов’язкової солідарності, що включає розподіл частини шукачів притулку між іншими членами Євросоюзу або надання фінансової та організаційної допомоги.
Водночас окремі держави вже заявили про небажання брати участь у новій системі. Польща та Угорщина повідомили, що принципово не підтримують механізм перерозподілу мігрантів. Німеччина також заявила, що цього року не планує приймати додаткових шукачів притулку в межах нової схеми, аргументуючи це значним навантаженням на власну міграційну систему.
Міністр внутрішніх справ Німеччини Александер Добріндт охарактеризував реформу як переломний момент у європейській міграційній політиці. За його словами, нові інструменти мають зробити процедури швидшими та ефективнішими, а також посилити контроль за зовнішніми кордонами Європейського Союзу.
Експерти при цьому звертають увагу, що ключовою проблемою залишається не швидкість розгляду заяв, а практична реалізація депортацій після відмови у притулку. Багато країн походження не поспішають приймати своїх громадян назад, через що виконання рішень про видворення може затягуватися. Саме ця обставина, на думку аналітиків, стане одним із головних факторів, від яких залежатиме ефективність нової міграційної реформи.
