15 червня 2026 року президент США Дональд Трамп заявив про відкриття Ормузької протоки та відновлення руху нафтових танкерів через стратегічний морський коридор між Іраном та Оманом, який з’єднує Перську затоку з Оманською затокою та далі з Індійським океаном. За його словами, судноплавство вже відновлюється, а частина танкерів із нафтою залишає район протоки в напрямку відкритих морських маршрутів.
В тему: США та Іран наблизилися до підписання масштабної угоди
У дописі Трамп повідомив, що кораблі починають рух і значна частина з них уже завантажена нафтою, яка транспортується через так звану «південну магістраль», яку він охарактеризував як безпечну, стабільну та таку, що не зазнає обмежень. Президент США також зазначив, що для морських перевезень залишаються доступними альтернативні маршрути, однак не уточнив, чи йдеться про тимчасову або довгострокову зміну логістики постачань енергоносіїв.
Водночас у нічному повідомленні напередодні Трамп заявляв, що відкриття Ормузької протоки можливе лише у п’ятницю після підписання офіційної угоди. Розбіжність у часових орієнтирах не супроводжувалася додатковими роз’ясненнями щодо юридичного статусу домовленостей або механізму їх імплементації. Окремо не уточнюється, чи йдеться про проміжний режим функціонування морського коридору до фіналізації дипломатичних процедур.
За попередніми даними, США та Іран погодили рамкове попереднє домовлення, яке стосується гарантій безпечного проходу комерційних суден через Ормузьку протоку. Документ, який не був оприлюднений повністю, нібито передбачає створення механізмів контролю судноплавства та зниження ризиків для танкерних перевезень. При цьому ключові параметри угоди, включно з роллю міжнародних посередників і можливими умовами часткового послаблення санкційного режиму, залишаються невідомими.
Ормузька протока є одним із найважливіших вузлів світової енергетичної логістики, через який проходить значна частина експорту нафти з країн Перської затоки, включно з Іраном, Саудівською Аравією, Іраком та Об’єднаними Арабськими Еміратами. Будь-які зміни у режимі її використання безпосередньо впливають на глобальні ланцюги постачання енергоносіїв, вартість фрахту та страхові ставки для танкерних перевезень, які традиційно зростають у періоди напруженості в регіоні.
Енергетичні ринки уважно відстежують розвиток ситуації, оскільки відкриття або обмеження руху через протоку може впливати на котирування нафти марок Brent і WTI, а також на перерозподіл маршрутів постачання. У випадку збоїв у роботі коридору частина судноплавства зазвичай перенаправляється навколо Африканського континенту через мис Доброї Надії, що суттєво збільшує час і вартість доставки.
Паралельно з цим у регіоні традиційно зберігається підвищена військово-морська присутність низки держав, які контролюють безпеку судноплавства в Перській затоці. Будь-які зміни у статусі Ормузької протоки можуть вимагати додаткових координаційних механізмів між країнами регіону та міжнародними структурами, відповідальними за морську безпеку.
Офіційні підтвердження деталей домовленості між Вашингтоном і Тегераном наразі не оприлюднені у повному обсязі, а формат реалізації заявлених рішень залишається предметом подальших переговорів та уточнень.
