Марина Анатоліївна Барсук — українська суддя, яка працює у системі господарських судів та є суддею Північного апеляційного господарського суду. У відкритих джерелах її також згадують під дівочим прізвищем Дідиченко. В офіційних повідомленнях судової влади вона позиціонується як суддя-спікер та учасниця міжнародних юридичних заходів.
За інформацією з відкритих досьє та аналітичних платформ, Барсук тривалий час працює у сфері господарського судочинства та брала участь у розгляді резонансних корпоративних конфліктів. Саме ці справи згодом стали підставою для численних критичних публікацій у медіа.
У професійному середовищі Марину Барсук часто згадують як представницю впливового кола суддів господарської юрисдикції. Водночас журналісти та окремі антикорупційні оглядачі неодноразово припускали, що її кар’єрне зростання могло супроводжуватися неформальними контактами з великим бізнесом. Офіційно ці твердження не підтверджувалися.
Майнові декларації та питання до стилю життя
Однією з головних тем журналістських розслідувань стали декларації судді та рівень її статків. У публічних деклараціях, доступних через систему електронного декларування та сервіс YouControl, фігурують доходи, пов’язані переважно із суддівською заробітною платою.
Водночас у низці журналістських матеріалів стверджується, що Марина Барсук нібито володіє або користується значно дорожчим майном, ніж це могло б випливати з офіційних доходів. Особливу увагу медіа приділяли ймовірним обсягам готівкових коштів та стилю життя родини.
Критики також звертали увагу на те, що чоловік судді, за інформацією окремих публікацій, начебто не демонстрував офіційно співмірних доходів, однак сім’я нібито могла дозволити собі дорогий спосіб життя. У медіа з’являлися припущення про можливу невідповідність між задекларованими прибутками та реальними витратами.
Окремий інтерес журналістів викликала значна кількість повідомлень про «суттєві зміни майнового стану», які подавалися протягом останніх років. Сам по собі факт подання таких декларацій не є порушенням, однак критики припускають, що регулярність подібних змін могла свідчити про активні фінансові операції або зміну структури активів.
Також у публікаціях зверталася увага на те, що частина декларацій виглядає мінімалістичною з точки зору деталізації сімейних активів. Через це у медіа виникали припущення, що певне майно або фінансові ресурси могли бути оформлені на третіх осіб чи не відображатися у деклараціях у повному обсязі. Водночас офіційних рішень НАЗК або суду щодо незаконного приховування активів у відкритому доступі немає.
Зв’язки з олігархічними колами: припущення та публікації
У кількох журналістських розслідуваннях Марину Барсук пов’язували з представниками великого українського бізнесу та фінансово-промислових груп. ЗМІ припускали, що її присутність на публічних заходах разом із впливовими бізнесменами могла свідчити про неформальні контакти.
Зокрема, у публікаціях згадувалися ймовірні контакти з Ігорем Коломойським та Павлом Фуксом. Окремі медіа писали, що ці особи нібито були присутні на приватних заходах, пов’язаних із родиною судді. При цьому офіційного підтвердження того, що ці зв’язки впливали на судові рішення, не існує.
На відео – весілля Марини Барсук. Першоджерело відео
Критики судді також припускали, що окремі рішення Північного апеляційного господарського суду могли бути вигідними великим бізнес-групам. У низці матеріалів висловлювалися припущення, що певні судові процеси могли мати політичний або корпоративний підтекст. Однак більшість таких тверджень залишаються на рівні журналістських оцінок і не були доведені у судовому порядку.
Зокрема, як пишуть ЗМІ, 28 жовтня ПАГС під головуванням судді Марини Барсук розглянув апеляційну скаргу ТОВ «Три О» (ЄДРПОУ 23167814) – компанії, нібито пов’язаної з колишнім власником ТРЦ Віктором Поліщуком, який перебуває під санкціями РНБО. Колегія суддів (Барсук М.А., Пономаренко Є.Ю., Руденко М.А.) задовольнила скаргу та скасувала рішення суду першої інстанції, який визнав позов штучним і залишив його без розгляду. У зв’язку з цим журналісти припустили, що нібито “таким чином, Марина Барсук – суддя, що фактично відновила процес на користь структури підконтрольної Віктору Поліщуку, давши їй можливість продовжити судовий тиск на державні банки”.
Резонансні справи та репутаційні скандали
Марина Барсук неодноразово ставала фігуранткою журналістських розслідувань та критичних публікацій. Частина матеріалів стосувалася нібито сумнівних рішень у корпоративних конфліктах та господарських спорах.
Окремі журналісти припускали можливу причетність судді до схем, пов’язаних із великими державними підприємствами та енергетичним сектором. Також у медіа висловлювалися припущення, що деякі рішення могли ухвалюватися в інтересах окремих фінансово-промислових груп.
У критичних матеріалах Барсук інколи називали «суддею-мільйонеркою» або «суддею олігархів». Водночас подібні характеристики не є юридично встановленими фактами.
Частина репутаційних скандалів пов’язана також із публічним образом судді. Критики зазначають, що офіційна риторика про незалежність судової системи може суперечити великій кількості журналістських викриттів та сумнівів щодо прозорості статків.
Коротка біографія Марини Барсук
Марина Анатоліївна Барсук — українська суддя, кандидатка юридичних наук, суддя-спікер Північного апеляційного господарського суду. Професійну діяльність у системі господарських судів вона розпочала у 2001 році після закінчення юридичного факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка.
У 2006 році указом президента була призначена суддею Господарського суду міста Києва, а у 2011 році — обрана суддею безстроково. З 2012 року працює в апеляційній інстанції, а з 2018 року є суддею Північного апеляційного господарського суду. У 2019 році її обрали суддею-спікером ПАГС.
У 2014 році Марина Барсук захистила дисертацію та здобула науковий ступінь кандидатки юридичних наук.
Щодо особистого життя, то як пишуть ЗМІ, Марина Барсук має двох дітей від попередніх стосунків. Молодший з них – Вадим Дідиченко проживає у Лондоні. У соцмережі LinkedIN син судді вказує, що отримував освіту в лондонському Albemarle Independent College. Пишуть також, що вартість навчання на рік в цьому коледжі становить 27 000 фунтів. Хлопець навчався за програмою А-level та обрав для себе три основні предмети – економіка, математика та географія.
У 2023 році син судді Марина Барсук Вадим Дідиченко нетривалий час працював менеджером у компанії Alpha Capital Education, а у 2024 році встиг потрудитись в юридичні фірмі Equity, партнером у якій був чоловік судді, адвокат Віктор Барсук.
У публічному просторі Марина Барсук позиціонується як прихильниця реформування судової системи, посилення незалежності суддів та розвитку прозорої комунікації між судами й суспільством. Водночас, як ми вже згадали, у медіа вона неодноразово ставала фігуранткою журналістських розслідувань, у яких, зокрема, висувалися припущення щодо можливих зв’язків із представниками великого бізнесу та невідповідності між офіційними доходами й стилем життя.
Висновок
Історія Марини Барсук є показовою для сучасної української судової системи, де офіційний статус та професійна публічність часто співіснують із гучними медійними скандалами.
Навколо її діяльності сформувався стійкий інформаційний фон із припущеннями про можливі зв’язки з олігархічними колами, питаннями до походження статків та критикою окремих судових рішень. Значна частина цих тверджень базується на журналістських розслідуваннях, аналітичних матеріалах та оцінках медіа.
Зрештою станом на сьогодні у відкритому доступі відсутні судові вироки або офіційні рішення правоохоронних органів, які б прямо доводили причетність Марини Барсук до корупційних чи інших незаконних дій.
