Погодинних графіків подачі тепла взимку не запроваджуватимуть, оскільки централізоване теплопостачання технічно не працює за тим самим принципом, що й електроенергетика. Про це заявив директор Центру досліджень енергетики Олександр Харченко, пояснюючи, як міста готують системи опалення до можливих російських атак.
За словами експерта, теплоносій має циркулювати в системі постійно, а різке припинення або відновлення подачі тепла створює додаткові технічні ризики. Тому модель, за якої опалення вмикають на кілька годин, а потім вимикають за заздалегідь визначеним графіком, для централізованих тепломереж не є робочим рішенням.
Харченко наголосив, що теплопостачання має функціонувати безперервно навіть у періоди атак. Головним завданням для міст у такій ситуації стає не розподіл тепла за годинами, а забезпечення стійкості всієї системи — від джерел генерації до насосного обладнання та внутрішньобудинкових мереж.
Особливе значення під час опалювального сезону матиме електроживлення теплопостачальних підприємств. Навіть якщо сама теплова генерація залишається доступною, зупинка насосів або іншого обладнання через відсутність електроенергії може порушити циркуляцію теплоносія. Саме тому підготовка міст передбачає резервування критичних об’єктів і пошук альтернативних способів забезпечення їхньої роботи.
Цього року, за словами Харченка, Київ, Одеса та низка інших міст активніше готують системи теплопостачання до можливих ударів. Йдеться про заходи, спрямовані на те, щоб локальне пошкодження окремого об’єкта не призвело до тривалого припинення опалення для значної частини міста.
Окремою проблемою залишаються великі централізовані тепломережі. Їхня вразливість пов’язана не лише з можливим пошкодженням ТЕЦ чи котелень, а й зі станом трубопроводів, насосних станцій та іншої інфраструктури. Водночас повна автономізація кожного будинку потребувала б значних інвестицій і не може бути реалізована за один опалювальний сезон.
Для споживачів це означає, що заздалегідь оприлюднених погодинних таблиць на кшталт графіків відключення електроенергії для тепла очікувати не слід. У разі аварій або наслідків ударів можливі локальні перебої, однак їхній характер залежатиме від конкретного пошкодження та здатності комунальних служб швидко переключити систему на резервні потужності.
Питання стабільності опалення особливо важливе через різницю між електричною та тепловою системами. Електроенергію можна відносно швидко розподіляти між споживачами залежно від доступної генерації та навантаження в мережі. У теплопостачанні ж температура теплоносія, тиск і циркуляція пов’язані між собою, а зміна режиму роботи великої системи потребує часу.
Підготовка до сезону також включає накопичення необхідних матеріалів для аварійного ремонту, перевірку резервних джерел живлення та відпрацювання сценаріїв дій після пошкодження критичної інфраструктури. Конкретні рішення залежать від технічних можливостей кожного міста та його структури теплопостачання.
Олександр Харченко очолює Центр досліджень енергетики та регулярно коментує питання роботи енергетичної системи й підготовки інфраструктури до опалювального сезону. У попередні опалювальні періоди ключовим викликом для теплопостачання були одночасні пошкодження енергетичних і комунальних об’єктів, через що підготовка дедалі більше зміщується від ремонту після аварій до створення резервних сценаріїв роботи.
