У селі Хрипівка Чернігівської області за останні три роки продали всі будинки, які раніше виставляли на продаж, а вартість житла зросла вдвічі. Як розповів староста Олександр Ткаченко, основними покупцями стали внутрішньо переміщені особи, які переїхали з Харкова, Сум, Херсона та прикордонних населених пунктів.
За словами старости, раніше нормальний будинок у Хрипівці можна було придбати приблизно за $2 тисячі. Тепер житло з газом і централізованим водопостачанням коштує від $5 тисяч до $7 тисяч. Будинки без водопроводу продають щонайменше за $4 тисячі.
Хрипівка розташована приблизно за два кілометри від Городні. У селі є газопостачання, централізований водопровід і школа, що робить його привабливішим для людей, які шукають доступне житло поза великими містами.
Водночас пропозиція нерухомості фактично вичерпалася. За словами Ткаченка, в самій Хрипівці вільних будинків для купівлі вже немає. Два варіанти залишилися у сусідній Півнівщині: кожен коштує 80 тисяч гривень, ще близько 10–12 тисяч гривень потрібно витратити на оформлення документів.
Попит значною мірою сформували переселенці. У двох селах старостинського округу нині проживають 67 внутрішньо переміщених осіб. Серед них є люди з Харкова, Сум, Херсона, а також із прикордонних сіл Сенківки, Гасичівки та Мощенки й Сновської громади.
Місцева громада не лише продає чи передає житло, а й самостійно купує будинки для переселенців. У Хрипівці та Півнівщині за кошти громади придбали десять будинків. Таке житло залишається комунальною власністю, його обслуговує Городнянський ЖЕК, а переселенці можуть проживати там протягом десяти років на умовах оренди. Після цього передбачене оформлення житла у приватну власність.
Придбані будинки також ремонтують за допомогою благодійних організацій. У помешканнях замінюють вікна та двері, утеплюють стіни, ремонтують дахи й проводять воду. Якщо централізованого водопостачання немає, його підводять до будинку. Це дозволяє використовувати старий житловий фонд замість будівництва нового житла.
Частина нерухомості, однак, залишається непридатною для проживання. У Хрипівці нараховують 44 будинки, які з часом занепали. У них можуть бути відсутні електрика та газ, а дахи перебувають в аварійному стані. Придбати такі об’єкти громада може лише за умови належного оформлення права власності, тому невизначеність із власниками фактично блокує їх використання.
Зміни позначилися і на демографії села. У Хрипівці зараз проживають 447 людей, у Півнівщині — 134. У Хрипівці нараховується 72 дитини, з яких десятеро ще не пішли до школи. Крім того, цього року тут є чотири вагітні жінки.
За словами старости, за минулий і поточний роки у двох селах померли 20 людей, водночас сюди переїхали 20 нових сімей. Таким чином, приплив мешканців частково компенсував природне скорочення населення, яке тривалий час було характерним для невеликих сіл.
Досвід Хрипівки показує, що переселення людей через війну змінило попит на сільську нерухомість. Доступні будинки поблизу міст і населених пунктів із базовою інфраструктурою стали затребуваними, а громади отримали додаткове завдання — не лише розмістити переселенців, а й повернути до життя занедбаний житловий фонд.
