В Україні планують запровадити обов’язкову реєстрацію платниками податку на додану вартість для частини фізичних осіб-підприємців із 1 січня 2028 року. Ця вимога залишається в програмі співпраці з Міжнародним валютним фондом, повідомив 17 листопада народний депутат Ярослав Железняк, посилаючись на власні джерела. За його інформацією, відповідний закон мають ухвалити до кінця квітня 2027 року, а одним із варіантів є встановлення порога річного обороту у 4 млн грн.
Остаточні параметри майбутньої норми ще обговорюються. Зокрема, не визначено, чи залишиться поріг саме на рівні 4 млн грн і як його застосовуватимуть до підприємців різних груп єдиного податку. У документах МВФ зазначено, що Україна має скасувати звільнення від ПДВ для платників спрощеної системи, чий оборот перевищує загальний поріг обов’язкової реєстрації. Сам поріг планують підвищити, але він не повинен перевищувати межу, встановлену директивою Європейського Союзу.
У попередніх домовленостях із Фондом ішлося про запровадження цієї вимоги з 2027 року. Однак українська сторона попросила перенести реформу на рік, щоб підготувати податкову адміністрацію та спростити процедури для малого бізнесу. У переглянутій програмі термін ухвалення законодавства перенесли на кінець квітня 2027 року, а початок дії нових правил визначили на 1 січня 2028-го. Отже, йдеться про відтермінування реформи, а не про відмову від неї.
Окремо в програмі МВФ передбачені зміни, спрямовані на обмеження зловживань спрощеною системою оподаткування. До кінця грудня 2026 року уряд має подати до Верховної Ради законодавчі пропозиції, які ускладнять повернення на спрощену систему після переходу на загальну. Також планується обмежити використання ФОПів для оформлення фактичних трудових відносин як надання послуг незалежним підприємцем.
Ще один напрям стосується штучного поділу бізнесу між кількома ФОПами. Така схема дає змогу компаніям розподіляти доходи між пов’язаними підприємцями, щоб не перевищувати граничні показники для застосування пільгового режиму. У програмі МВФ передбачено підготовку законодавства для протидії такій практиці. Железняк повідомив, що серед обговорюваних механізмів є створення реєстру «пов’язаних осіб», який має допомогти встановлювати зв’язки між підприємцями, що фактично працюють як частини одного бізнесу.
Водночас у документах Фонду окремо визначено три цілі майбутніх змін: обмежити штучне дроблення компаній, ускладнити повторне повернення на спрощену систему після переходу на загальну та не дозволяти використовувати єдиний податок для надання послуг нинішнім або колишнім роботодавцям. Тобто йдеться не лише про податковий поріг, а й про перегляд правил використання спрощеної системи для окремих видів господарської діяльності.
МВФ пояснює необхідність реформи прагненням розширити базу оподаткування, зменшити тіньову зайнятість і вирівняти умови конкуренції між підприємствами на загальній та спрощеній системах. За оцінкою Фонду, нинішні правила створюють стимули для великих компаній використовувати мережі формально незалежних ФОПів замість стандартної моделі найму працівників. У документах програми також наголошується, що результативність змін залежатиме від модернізації Державної податкової служби та зменшення адміністративних витрат для підприємців.
Підготовка до нових правил має включати спрощення звітності з ПДВ, автоматичне заповнення частини податкових документів і вдосконалення системи реєстрації податкових накладних. МВФ вказує на необхідність зменшити кількість безпідставних блокувань накладних і зробити податковий контроль більш ризик-орієнтованим. Ці заходи мають знизити витрати підприємців на виконання нових вимог і полегшити перехід до статусу платника ПДВ.
Поки що оприлюднена інформація не означає, що підприємці вже повинні реєструватися платниками ПДВ за новим порогом. Для цього Верховна Рада має ухвалити відповідні зміни до Податкового кодексу, а закон — пройти встановлену процедуру набрання чинності. До появи остаточного тексту документа невідомими залишаються точний поріг обороту, винятки для окремих категорій ФОПів, порядок обліку доходів та перехідний період для бізнесу.
Спрощену систему оподаткування в Україні запровадили у 1998 році для зменшення адміністративного навантаження на малий бізнес. Вона передбачає сплату єдиного податку за встановленими правилами та обмеженнями щодо доходу, кількості працівників і видів діяльності. За чинними нормами загальний поріг обов’язкової реєстрації платником ПДВ для бізнесу на загальній системі становить 1 млн грн оподатковуваних операцій за останні 12 календарних місяців, тоді як для спрощенців діють окремі правила звільнення. У ЄС директива 2006/112/EC передбачає можливість спеціального режиму звільнення малого бізнесу від ПДВ із річним оборотом до 85 тис. євро. Саме цю межу МВФ називає верхнім орієнтиром для майбутнього українського порога.
