19 листопада 2026 року в китайському місті Шеньчжень відбулася перша в історії тристороння зустріч президента США Дональда Трампа, глави Кремля Володимира Путіна та голови КНР Сі Цзіньпіна. Переговори пройшли на полях саміту Азійсько-Тихоокеанського економічного співробітництва (АТЕС) у державній резиденції «Цилінь Шаньчжуан». Головними темами стали ядерна безпека, міжнародні конфлікти, енергетична співпраця та відносини між трьома державами.
Перед початком спільної зустрічі Трамп провів окремі переговори з Путіним і Сі Цзіньпіном. Американський президент заявив про особливу відповідальність трьох найбільших ядерних держав за міжнародну безпеку. За його словами, США, Росія та Китай мають можливості для скорочення кількості ядерної зброї у світі та зменшення ризику її застосування.
«Ми справді творимо історію», – заявив Трамп, наголосивши, що три країни мають унікальне становище для обговорення питань ядерного роззброєння. Водночас він визнав, що відмова від ядерного арсеналу є складним рішенням для будь-якого керівника держави.
Сі Цзіньпін під час вступного слова закликав до мирних відносин між провідними державами. Він наголосив, що співпраця сприятиме глобальній стабільності, тоді як конфронтація може призвести до хаосу. Китайський лідер також закликав учасників переговорів враховувати уроки історії під час формування міжнародного порядку.
Путін запропонував зосередитися на глобальних і регіональних економічних зв’язках, продовольчій та енергетичній безпеці. За його словами, ці питання мають важливе значення для всіх трьох держав і потребують спільного обговорення.
За інформацією американських медіа, переговори тривали приблизно півтори години. Після зустрічі сторони оприлюднили спільну заяву, у якій підтвердили намір підтримувати стратегічну стабільність і міжнародну безпеку. Окремо лідери наголосили, що ядерна війна не може мати переможців і ніколи не повинна бути розпочата.
У документі також ідеться про необхідність реформування Організації Об’єднаних Націй. США, Росія та Китай заявили про намір сприяти підвищенню ефективності ООН у реагуванні на глобальні виклики та виконанні її основної функції у сфері міжнародного миру й безпеки.
Ще одним пунктом спільної заяви стало питання енергетики. Три держави висловилися за збільшення видобутку нафти й газу на користь усіх країн. Крім того, учасники переговорів заявили про важливість принципу державної згоди та поваги до імунітету посадовців. У документі також міститься застереження щодо можливого перевищення повноважень Міжнародним кримінальним судом.
Війна Росії проти України також була серед тем, які обговорювали лідери. Однак зустріч не призвела до оголошення конкретних домовленостей щодо припинення бойових дій. Після переговорів Путін заявив, що не бачить готовності Києва та європейських країн до необхідних компромісів. Він також пов’язав перспективи подальших переговорів із нещодавнім ударом по Кримському мосту.
Після завершення тристоронньої зустрічі Трамп долучився до переговорів у Берліні, де американські представники Джаред Кушнер і Стів Уіткофф спілкувалися з президентом України Володимиром Зеленським та європейськими лідерами. За словами Уіткоффа, американський президент повідомив учасникам, що обговорював із Сі Цзіньпіном і Путіним можливість мирного завершення війни.
Водночас конкретних параметрів можливого врегулювання, позицій сторін щодо територій або механізмів гарантування безпеки України за підсумками тристоронніх переговорів представлено не було. Також не повідомлялося про створення окремого переговорного механізму за участю трьох держав.
Зустріч у Шеньчжені відбулася на тлі завершення дії останнього чинного договору між США та Росією про обмеження стратегічних ядерних озброєнь New START, термін якого сплив у лютому 2026 року. Трамп раніше висловлював зацікавленість у підготовці нового документа, який передбачав би участь Китаю. Однак Пекін до цього часу не демонстрував готовності приєднуватися до обмежень на ядерні арсенали на рівних умовах із Вашингтоном і Москвою.
За оцінками експертів із контролю над озброєннями, переговори трьох лідерів можуть стати початком ширшого діалогу, однак сам факт зустрічі не означає досягнення домовленостей про скорочення ядерних арсеналів. Подальший розвиток цього процесу залежатиме від готовності держав перейти від політичних заяв до конкретних переговорів і механізмів контролю.
Для України окремим невирішеним питанням залишається формат міжнародних консультацій щодо завершення війни. Переговори трьох ядерних держав відбулися без безпосередньої участі української сторони, хоча питання російської агресії було серед тем обговорення. Наступні контакти Вашингтона, Києва та європейських столиць мають показати, чи матимуть результати зустрічі в Китаї практичний вплив на дипломатичний процес.
