Голова Верховної Ради Руслан Стефанчук заявив про необхідність створити окрему систему голосування народних депутатів, яка працюватиме незалежно від місця їхнього перебування. Це потрібно, щоб парламент міг продовжувати законодавчу роботу навіть у разі руйнування будівлі Верховної Ради внаслідок російських атак. Про це він сказав 16 листопада під час брифінгу в Брюсселі з президенткою Європейського парламенту Робертою Меццолою.
За словами Стефанчука, постійні російські удари по Києву впливають на роботу українського парламенту. Водночас Верховна Рада продовжує ухвалювати законодавчі акти, необхідні для європейської інтеграції та виконання міжнародних зобов’язань країни.
«Нам все одно треба думати про окрему систему для голосування, яка працюватиме незалежно від місця, де перебуватимуть народні депутати. Тому що ніхто не виключає той факт, що колись Росія може зруйнувати і будівлю парламенту. І ми тоді постанемо перед питанням, коли нам потрібно буде мати систему, яка забезпечить голосування народних депутатів», – пояснив голова Верховної Ради.
Він зазначив, що обговорював цю проблему з Робертою Меццолою та іншими керівниками парламентів. Йдеться про створення механізму, який дозволить законодавчому органу виконувати свої функції за будь-яких обставин, зокрема в разі втрати можливості використовувати основне приміщення парламенту.
Окремо Стефанчук розповів про заходи безпеки, які вже впровадили у Верховній Раді. За його словами, в укриттях створили необхідні умови для перебування народних депутатів під час повітряних тривог. Парламентарі можуть переходити туди та продовжувати роботу, не чекаючи завершення небезпеки. Крім того, голова парламенту говорив про можливість перенесення голосувань до іншого приміщення за тією самою адресою, де розташована Верховна Рада.
Потребу забезпечити безперервність роботи парламенту Стефанчук пояснив також практичними наслідками російських обстрілів. За його словами, протягом попереднього тижня Верховна Рада змогла повноцінно працювати лише 6 годин 38 хвилин через повітряні тривоги. Це обмежує час для розгляду законопроєктів і створює ризики затримки ухвалення рішень, необхідних для функціонування держави.
Водночас голова Верховної Ради повідомив, що лише за один попередній тиждень парламентарі ухвалили 12 законодавчих актів, спрямованих на наближення країни до Європейського Союзу та виконання зобов’язань у межах програми Ukraine Facility. Він наголосив, що попри безпекові загрози парламент має продовжувати виконувати взяті на себе зобов’язання.
Ще однією проблемою, яка ускладнює законодавчий процес, Стефанчук назвав надмірну кількість поправок до законопроєктів. Зокрема, до проєкту державного бюджету було подано близько 5200 поправок. За словами спікера, окремі народні депутати протягом 2026 року зареєстрували майже 42 тисячі поправок.
Він пов’язав збільшення кількості таких документів, зокрема, з використанням штучного інтелекту, за допомогою якого можна швидко генерувати значні масиви тексту. На думку Стефанчука, це створює додаткове навантаження на парламентські комітети та сповільнює розгляд законодавчих ініціатив. Він закликав депутатів відповідально ставитися до використання права на внесення поправок, особливо під час розгляду рішень, пов’язаних із європейською інтеграцією, фінансовою підтримкою та обороною.
Питання безперервності роботи парламенту має не лише технічний, а й конституційний вимір. Згідно зі статтею 84 Конституції України, рішення Верховної Ради ухвалюються виключно на пленарних засіданнях шляхом голосування, яке кожен народний депутат здійснює особисто. Регламент парламенту також передбачає персональне голосування за допомогою електронної системи з фіксацією результатів. Тому запровадження нового механізму потребуватиме визначення правових процедур, які дозволять зберегти ці вимоги навіть за межами звичайної сесійної зали.
Досвід роботи парламентів інших європейських держав під час надзвичайних ситуацій також може стати предметом консультацій. Зокрема, пандемія COVID-19 змусила законодавчі органи переглядати організацію засідань, способи ідентифікації учасників та механізми дистанційної участі. Для України додатковим завданням стане захист системи голосування від кібератак, забезпечення достовірної ідентифікації депутатів і збереження таємниці голосування у випадках, передбачених законодавством.
Поки що Стефанчук не представив конкретного технічного рішення, строків його розробки чи законодавчих змін, необхідних для запровадження нової системи. Також не уточнюється, чи передбачатиме вона повноцінне дистанційне голосування з будь-якого місця, чи насамперед використання альтернативних приміщень для проведення пленарних засідань. Ці питання мають бути опрацьовані під час подальшої підготовки механізму.
