У Київській області не завершили будівництво жодного з 26 захисних споруд для об’єктів енергетики, які мали бути готові до 1 жовтня 2026 року. Про це заявив народний депутат Олексій Кучеренко за підсумками засідання тимчасової слідчої комісії Верховної Ради. За його словами, підрядники отримали близько 750 млн грн авансів, однак фактичне виконання робіт суттєво відстає від показників, зазначених у документації.
Кучеренко повідомив, що графіки будівництва переносили тричі, але жоден із них не вдалося виконати. Однією з причин проблем депутат назвав початок робіт без належним чином підготовленої проєктної документації. Крім того, частина споруд, за висновком Генерального штабу Збройних сил України, не враховує загрозу ударів безпілотників.
Розбіжність між документальними показниками та фактичним станом будівництва стала одним із ключових питань, розглянутих парламентською комісією. За наявними документами, середній рівень готовності 26 об’єктів становить близько 55%. Водночас акти виконаних робіт оформлено лише на 15% від загальної вартості будівництва. Таким чином, зазначений у звітності прогрес не відповідає обсягу робіт, підтвердженому відповідними документами.
Загальна вартість будівництва оцінюється приблизно у 1,8 млрд грн. Підрядники вже отримали близько 750 млн грн авансових платежів і, за словами Кучеренка, вимагають додатково ще 400 млн грн. Водночас через незавершеність об’єктів і проблеми з документальним оформленням подальше фінансування робіт опинилося під загрозою.
Окремі питання у депутатів виникли щодо вибору генеральних підрядників. За словами Кучеренка, без альтернативних пропозицій до виконання робіт залучили дві компанії, які він пов’язує з Любомирою Кожушко. Вона раніше фігурувала в журналістських розслідуваннях щодо можливого завищення вартості державних підрядів. Відомості про зв’язки компаній, обставини їхнього відбору та можливі порушення під час укладання договорів мають бути предметом окремої перевірки.
Депутат також заявив, що вказівку укласти відповідні контракти дав перший заступник голови Київської обласної військової адміністрації Руслан Олійник. За інформацією Кучеренка, Олійник нині працює в Міністерстві розвитку громад та територій, але залишив Україну. Самостійного підтвердження цих обставин та офіційної позиції самого посадовця щодо озвучених звинувачень у наведеній інформації немає.
Ще одним учасником процесу став підприємець Володимир Соколов, структури якого займалися постачанням металоконструкцій для будівництва. За словами Кучеренка, Соколов брав участь у нарадах і надавав усні гарантії щодо постачання, хоча офіційних контрактів із його компаніями не укладали. Депутат стверджує, що значна частина взаємодії між замовником та учасниками будівництва відбувалася на підставі усних домовленостей.
Ця обставина набула додаткового значення після публічної заяви Соколова щодо конфлікту з колишнім головою Київської обласної військової адміністрації Русланом Кравченком?
Уточнення щодо попереднього абзацу: йдеться про колишнього голову Київської ОВА, а нині міністра з відновлення Миколу Калашника. Сам Соколов заявляв, що його компанія не отримала повної оплати за виконані роботи та поставлені матеріали. Він також звинуватив Калашника в тому, що той намагався перекласти відповідальність за проблеми з будівництвом на підрядника.
Калашник зі свого боку заявив, що під час перебування на посаді керівника Київської ОВА діяв у межах законодавства та наданих повноважень. Він назвав поширення звинувачень медійною кампанією, спрямованою на підрив довіри до його роботи. Таким чином, між колишнім керівником області та підприємцем виникла публічна суперечка щодо оплати робіт, організації будівництва та відповідальності за його результати.
Додатковою проблемою стало практично повне ігнорування погоджень із фахівцями ДТЕК. За словами Кучеренка, представники енергетичної компанії повідомили комісії, що незавершені конструкції тепер перешкоджають підключенню додаткового обладнання. Це створює ризики для підготовки енергетичної інфраструктури до зимового періоду, коли навантаження на систему традиційно зростає.
Передати недобудовані споруди Агентству відновлення наразі неможливо через відсутність необхідної документації. Водночас продовження фінансування робіт заблоковане. Таким чином, проєкт опинився в ситуації, коли вже витрачені бюджетні кошти не забезпечили введення в експлуатацію жодного із запланованих об’єктів, а механізм завершення будівництва залишається невизначеним.
За результатами засідання тимчасова слідча комісія вирішила звернутися до Служби безпеки України, Державного бюро розслідувань і Національної поліції для перевірки можливих правопорушень. Також депутати планують ініціювати фінансову перевірку використання коштів та звернутися до Кабінету міністрів із пропозиціями щодо завершення будівництва.
Окремим питанням залишається встановлення відповідальності посадовців, замовників і підрядників за зрив термінів. Перевірки мають з’ясувати, наскільки обґрунтованими були рішення щодо вибору виконавців, авансових платежів, вартості робіт і приймання виконаних обсягів. Поки ці питання не вирішені, 26 захисних споруд залишаються незавершеними, а строки їхнього введення в експлуатацію не визначені.
