Верховна Рада 11 листопада ухвалила в другому читанні та в цілому законопроєкт №16037-д, який змінює правила адміністрування податку на додану вартість для підприємців і компаній. За документ проголосували 273 народні депутати. Він передбачає підвищення порогу для призначення окремих податкових перевірок зі 100 тис. грн до 1 млн грн, можливість для ФОПів — платників ПДВ самостійно обирати місячну або квартальну звітність, а також автоматичне попереднє заповнення податкових декларацій і накладних в електронному кабінеті.
Законопроєкт №16037-д підготували на основі урядової ініціативи №16037. Його мета — скоротити адміністративне навантаження на платників податків і розширити електронну взаємодію з Державною податковою службою. Зміни стосуються не лише фізичних осіб — підприємців, а й усіх платників ПДВ, зокрема юридичних осіб.
Одне з ключових нововведень — право ФОПів, зареєстрованих платниками ПДВ, самостійно визначати звітний період. Замість обов’язкової щомісячної звітності вони зможуть обрати квартальний режим. Це дасть змогу підприємцям рідше готувати та подавати декларації, а також зменшити кількість регулярних процедур бухгалтерського обліку. Водночас нова можливість не означає скасування самого податку чи зміну правил визначення податкових зобов’язань.
Для інших платників ПДВ передбачили попереднє заповнення податкової звітності та накладних. Державна податкова служба використовуватиме інформацію, яка вже є в її інформаційно-комунікаційних системах. Які саме дані потраплятимуть до документів і за яким порядком їх формуватимуть, визначатиме Міністерство фінансів. Таким чином, платникам не доведеться повторно вручну переносити частину відомостей, які вже наявні в податкових реєстрах.
Окремо змінюється поріг для документальних позапланових перевірок, пов’язаних із декларуванням бюджетного відшкодування та від’ємного значення ПДВ. Його підвищать у десять разів — зі 100 тис. грн до 1 млн грн. Це має зменшити кількість перевірок у випадках, коли заявлені платником суми не досягають нового порогового значення. Водночас нова норма не скасовує податкового контролю загалом і не забороняє ДПС проводити перевірки за іншими передбаченими Податковим кодексом підставами.
Закон також спрощує складання зведених податкових накладних. Платники ПДВ зможуть оформлювати їх не пізніше останнього дня місяця, якщо отримана оплата або передоплата за товари чи послуги перевищує вартість поставленого за цей період обсягу за умови ритмічного або безперервного характеру постачання. Аналогічне право передбачили для операцій, обсяг яких визначається за показниками приладів обліку. Це має полегшити документообіг компаніям, які регулярно постачають товари або послуги та отримують авансові платежі.
Ще одна зміна стосується платників, які реорганізують юридичну особу шляхом перетворення. Вони зможуть переносити від’ємне значення ПДВ до складу податкового кредиту без попереднього підтвердження цієї суми документальною перевіркою. Для бізнесу це може скоротити процедури під час корпоративної реорганізації та зменшити затримки з використанням податкового кредиту.
Документ також передбачає можливість оскаржувати суми податкових зобов’язань, сплачені за результатами документальних перевірок. Однак якщо за результатами оскарження рішення буде ухвалене на користь контролюючого органу, платник повинен буде сплатити штрафні санкції та пеню в повному обсязі.
Окремі положення стосуються продажу автомобілів і телефонів. Під час оформлення податкових накладних на транспортні засоби відповідних товарних категорій потрібно буде зазначати VIN-код, а під час продажу смартфонів та інших телефонів — міжнародний ідентифікатор мобільного обладнання IMEI. Ці вимоги посилюють ідентифікацію товарів у податковому документообігу.
Законопроєкт змінює й один із критеріїв для платників із високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства, яких відносять до категорії «білого бізнесу». Замість 12 звітних податкових періодів у відповідному критерії враховуватимуть чотири квартали.
Ухвалення документа пов’язане з міжнародними зобов’язаннями України перед Європейським Союзом і Міжнародним валютним фондом. У Міністерстві фінансів зазначали, що його прийняття є однією з умов отримання макрофінансової допомоги від ЄС і траншів фінансування МВФ. Отже, зміни мають не лише спростити податкові процедури для бізнесу, а й виконати частину зобов’язань у межах співпраці з міжнародними партнерами.
Після голосування закон має пройти процедуру підписання президентом та офіційного оприлюднення. Загальне правило передбачає набрання ним чинності з дня, наступного за днем публікації, однак для окремих положень встановлені відкладені строки — з 1 січня 2027 року та з 1 липня 2027 року. Тому підприємцям і компаніям потрібно орієнтуватися на остаточний опублікований текст документа, а не змінювати порядок подання звітності одразу після парламентського голосування.
