Європейські лідери готові приїхати до Москви для переговорів щодо завершення війни Росії проти України, але за умови, що Кремль гарантує їм повноцінну участь у мирному процесі. Про це 20 листопада 2026 року заявив радник президента Франції Емманюеля Макрона після того, як російський лідер Володимир Путін запросив представників Європи до Москви.
За словами французького посадовця, європейська сторона хоче отримати чітке підтвердження того, що її участь у переговорах не буде формальною. Париж наполягає, щоб Росія визнала роль європейських держав у дипломатичному процесі та забезпечила їм можливість брати активну участь у наступному раунді переговорів за участю США та України.
«Нашою умовою буде те, щоб початок або офіційне оформлення цього діалогу чітко свідчили, з російської точки зору, про те, що європейці відіграють повноцінну роль у переговорах і беруть активну участь у наступному раунді переговорів зі Сполученими Штатами та Україною», – пояснив радник Макрона.
Водночас Франція вважає необхідним попередньо узгодити позиції європейських країн із Києвом та Вашингтоном. За словами представника Єлисейського палацу, попередній досвід показав, що єдність західних партнерів не завжди залишається достатньо міцною. Зокрема, занепокоєння Парижа пов’язане зі змінами підходів американської адміністрації до переговорного процесу за президентства Дональда Трампа.
Французький посадовець назвав позитивним сигналом готовність Москви офіційно оформити діалог із європейськими представниками. Однак саме запрошення до російської столиці ще не означає, що сторони домовилися про формат майбутніх зустрічей або розподіл ролей між учасниками.
Заява Франції пролунала після дипломатичних зустрічей, які відбулися 19 листопада одразу на двох майданчиках. У китайському Шеньчжені провели саміт за участю президента США Дональда Трампа, Володимира Путіна та голови КНР Сі Цзіньпіна. Після цієї зустрічі російський президент повідомив про запрошення європейських лідерів до Москви.
Того самого дня в Берліні канцлер Німеччини Фрідріх Мерц приймав президента України Володимира Зеленського та представників країн, які входять до «Коаліції охочих». Учасники зустрічі підтвердили підтримку Києва та обговорили подальші кроки щодо забезпечення безпеки України.
У берлінських переговорах також брали участь представники американської сторони Джаред Кушнер і Стів Віткофф. Їхня присутність мала значення для координації позицій Вашингтона з європейськими партнерами на тлі активізації контактів між США та Росією.
Окремою темою стали можливі гарантії безпеки для України після завершення війни. Кушнер заявив, що Дональд Трамп готовий розглянути механізм гарантій, аналогічних тим, які передбачає стаття 5 Північноатлантичного договору. Ця стаття встановлює принцип колективної оборони: напад на одного з членів НАТО розглядається як напад на всіх союзників.
Однак у Парижі звернули увагу на принципову різницю між формальним членством у НАТО та окремими домовленостями про безпекові гарантії. Радник Макрона заявив, що якщо Україні нададуть гарантії, аналогічні статті 5, то фактично йтиметься про механізм, який наближається до гарантій членства в Альянсі.
Сам Макрон під час зустрічі в Берліні закликав союзників повернутися до обговорення перспектив вступу України до НАТО. Французька сторона вважає питання майбутньої системи безпеки одним із ключових елементів будь-якої мирної домовленості.
Також залишається невирішеним територіальне питання. За словами радника французького президента, Володимир Зеленський раніше заявляв про неможливість територіальних поступок. Водночас потенційний компроміс у цьому питанні, якщо він узагалі розглядатиметься, може бути пов’язаний виключно з наданням Україні переконливих гарантій, які унеможливлять повторну російську агресію.
Таким чином, можливі переговори в Москві залежать не лише від готовності європейських лідерів приїхати до Росії. Важливими залишаються погодження спільної позиції із США та Україною, визначення повноважень учасників і розуміння того, які саме питання будуть винесені на обговорення. Конкретної дати візиту та остаточного складу європейської делегації поки не оголошено.
Європейський Союз не має єдиного президента, який одноосібно представляє всі держави-члени у зовнішній політиці. Позиції країн ЄС формуються через консультації між урядами, а ключові рішення у сфері зовнішньої політики та безпеки переважно потребують одностайності. Саме тому узгодження позицій Парижа, Берліна та інших європейських столиць залишається важливим чинником під час формування спільної переговорної стратегії.
«Коаліція охочих» об’єднує держави, які координують підтримку України та обговорюють механізми її безпеки. Одне з головних питань для учасників цієї групи – яким чином забезпечити дотримання майбутніх домовленостей і не допустити відновлення російської агресії після можливого припинення бойових дій.
