У Верховній Раді зареєстрували законопроєкт, який може суттєво змінити правила відповідальності банків у випадках шахрайських операцій із платіжними картками. Документ передбачає посилення захисту клієнтів фінансових установ та покладає більшу частину відповідальності за несанкціоновані списання саме на банки.
Ініціатива з’явилася на тлі стрімкого зростання кількості шахрайських схем в онлайн-банкінгу та збільшення скарг українців на втрату коштів із карткових рахунків. За новими правилами банки можуть зобов’язати оперативно компенсувати клієнтам гроші, якщо власник рахунку швидко повідомив про шахрайство.
Що пропонує законопроєкт
Ключова зміна полягає у зміні принципу відповідальності. Якщо сьогодні клієнти часто змушені самостійно доводити, що вони не передавали дані шахраям, то після ухвалення законопроєкту саме банк має підтверджувати провину користувача.
Документ передбачає:
- обов’язок банку негайно повернути кошти після несанкціонованого списання;
- перенесення тягаря доказування на фінансову установу;
- додатковий захист під час онлайн-платежів;
- посилення відповідальності банків за безпеку операцій;
- чіткі правила щодо електронної ідентифікації клієнтів.
У поясненнях до законопроєкту наголошується, що клієнт не нестиме відповідальності, якщо картку використали без фізичного доступу до неї або без підтвердження особи через електронну ідентифікацію.
Як це працюватиме
Після виявлення підозрілої транзакції клієнт повинен оперативно повідомити банк про шахрайство. Якщо повідомлення буде подане у визначений строк, фінустанова має тимчасово або повністю компенсувати втрату коштів.
Водночас банк зможе відмовити у поверненні лише у випадку, якщо доведе, що:
- клієнт самостійно передав конфіденційні дані;
- користувач порушив правила безпеки;
- мала місце свідома участь власника рахунку у схемі;
- операція була підтверджена через належну електронну авторизацію.
Фактично законопроєкт наближає українські правила до практики Європейського Союзу, де банки часто несуть більшу відповідальність за безпеку електронних платежів.
Чому питання стало актуальним
За останні роки кількість фінансових шахрайств в Україні суттєво зросла. Найпоширенішими залишаються фішингові атаки, підроблені банківські сайти, телефонні дзвінки від псевдопрацівників банків та шахрайські повідомлення у месенджерах.
Особливо вразливими стали користувачі онлайн-банкінгу та цифрових платіжних сервісів. Зловмисники дедалі частіше використовують соціальну інженерію для отримання доступу до рахунків.
Фінансові експерти зазначають, що чинна система часто ставить клієнтів у слабшу позицію. У багатьох випадках банки відмовляють у компенсаціях, посилаючись на те, що користувач нібито сам розкрив дані картки або коди підтвердження.
Як закон може вплинути на банки
У разі ухвалення документа фінансові установи можуть бути змушені інвестувати більше коштів у кібербезпеку, системи моніторингу транзакцій та механізми виявлення шахрайства.
Аналітики банківського ринку прогнозують кілька можливих наслідків:
Посилення контролю за операціями
Банки можуть збільшити кількість перевірок підозрілих платежів та частіше блокувати нетипові транзакції.
Зростання витрат на безпеку
Фінустановам доведеться вкладати більше ресурсів у захист клієнтських даних та модернізацію цифрових систем.
Можливі зміни тарифів
Частина експертів не виключає, що додаткові витрати банки можуть компенсувати через зміну тарифної політики або комісій.
Що радять клієнтам уже зараз
Навіть у разі ухвалення законопроєкту користувачам рекомендують дотримуватися базових правил цифрової безпеки:
- не повідомляти PIN-коди та CVV;
- не переходити за підозрілими посиланнями;
- перевіряти адреси сайтів банків;
- використовувати двофакторну авторизацію;
- одразу блокувати картку при підозрі на шахрайство.
Експерти наголошують, що швидкість звернення до банку після виявлення проблеми може стати ключовим фактором для повернення коштів.
Чого очікувати далі
Законопроєкт має пройти профільний комітет та голосування у Верховній Раді. Якщо документ підтримають депутати, банки отримають нові юридичні обов’язки щодо захисту клієнтів від фінансового шахрайства.
На тлі зростання популярності безготівкових платежів та цифрових сервісів питання відповідальності за кіберзлочини стає одним із центральних для банківської системи України. Нові правила можуть суттєво змінити баланс відповідальності між клієнтами та фінансовими установами.
