Президент Болгарії Румен Радев заявив, що країна більше не братиме участі в роботі «Коаліції охочих» — міжнародного формату держав, які координують підтримку України. Про це він повідомив 14 липня, коментуючи позицію Софії після зустрічі коаліції в Парижі, на якій Болгарія вже не була представлена. За словами глави держави, офіційний курс країни полягає в тому, що врегулювання війни має досягатися дипломатичними засобами, а не через подальше розширення військової допомоги.
Радев заявив, що Болгарія не бере участі у форматі, який підтримує продовження фінансової та військової допомоги Україні. Він наголосив, що, на його думку, завершення війни можливе лише шляхом масштабної дипломатичної ініціативи, яка дозволить припинити ескалацію. Таку позицію президент озвучив журналістам після того, як болгарська делегація була відсутня на черговій зустрічі представників держав-учасниць коаліції у французькій столиці.
«Коаліція охочих» була створена як міжнародний формат координації держав, які готові надавати Україні додаткову військову, фінансову та політичну підтримку. До неї входять десятки країн Європи та інших регіонів світу, а ключову роль у роботі формату відіграють Велика Британія та Франція. Одним із головних напрямів діяльності коаліції є обговорення довгострокових гарантій безпеки для України, посилення обороноздатності та координація допомоги.
Заява Радева ще більше підкреслює відмінність позиції Болгарії від курсу більшості держав Європейського Союзу, які після початку повномасштабного вторгнення Росії продовжують підтримувати Україну політично, фінансово та військово. Водночас зовнішньополітичний курс Болгарії залишається предметом внутрішньополітичних дискусій через розподіл повноважень між президентом, урядом та парламентом. Президент країни неодноразово виступав із критикою збільшення військової підтримки Києва, тоді як уряди, сформовані останніми роками, переважно підтримували спільну політику ЄС і НАТО.
Сам Радев раніше неодноразово відкидав твердження про проросійську позицію. Він заявляв, що виступає за «прагматичні» відносини з Москвою та вважає необхідним шукати дипломатичні механізми завершення війни. Водночас його заяви щодо постачання озброєння Україні неодноразово викликали критику з боку частини болгарських політиків та партнерів країни в Європейському Союзі.
Болгарія є членом ЄС і НАТО та бере участь у реалізації санкційної політики проти Росії, хоча всередині країни питання підтримки України залишається одним із найбільш дискусійних. Протягом останніх років у Софії неодноразово змінювалися уряди, що впливало на послідовність зовнішньополітичного курсу та формування позиції щодо військової допомоги Києву.
Подальші наслідки заяви президента залежатимуть від офіційної позиції болгарського уряду та розвитку співпраці країни з європейськими партнерами. Водночас вихід із «Коаліції охочих» не означає автоматичної відмови Болгарії від виконання зобов’язань у межах ЄС або НАТО, однак може вплинути на її роль у міжнародних ініціативах, пов’язаних із підтримкою України.
