У Цюриху відбулася церемонія вручення Шнобелівської премії, якою традиційно відзначають наукові дослідження, що спочатку викликають сміх, а потім змушують замислитися. Цього року серед лауреатів опинилися дослідники тараканячого молока, поцілунків тварин, поведінки отруйних змій, 3D-друку за допомогою комарів та інших незвичайних наукових робіт.
Премію з хімії отримали вчені, які досліджували молочні білки живородних тарганів. Вони встановили, що білки в їхньому молоці містять приблизно втричі більше енергії, ніж білки коров’ячого молока. Йдеться про вид тарганів, який не відкладає яйця, а вигодовує потомство поживною речовиною, подібною до молока.
Фізики були відзначені за спробу вирішити проблему, знайому кожному громадському туалету, — розбризкування рідини під час використання писуара. Дослідники працювали над конструкцією, яка має мінімізувати утворення бризок завдяки особливостям форми та руху рідини.
Окрему нагороду отримав японський науковець Токудзі Унно. Його відзначили посмертно за дослідження аеродинаміки сморкання. Робота була присвячена фізичним властивостям повітряного потоку під час цього процесу та показала, що навіть звичайні фізіологічні явища можуть стати предметом експериментального вивчення.
У категорії біомеханіки премію присудили дослідникам, які намагалися сформулювати наукове визначення поцілунку. Аналіз поведінки різних видів показав, що подібна форма контакту не є виключно людською. Науковці зафіксували відповідну поведінку у приматів, птахів, білих ведмедів і навіть мурах.
Біологи отримали нагороду за експерименти з отруйними зміями. Дослідники обережно торкалися різних частин тіла плазунів ногами, щоб з’ясувати, за яких умов змії реагують укусом. Такий підхід дозволив вивчати зв’язок між місцем контакту, поведінкою тварини та ймовірністю атаки.
У категорії технологій перемогла робота, в якій науковці використали хоботки мертвих комарів як надзвичайно тонкі сопла для 3D-друку. Ідея ґрунтується на мікроскопічних розмірах природної структури, яку можна застосовувати для роботи з дуже малими обсягами матеріалу.
Ще одна група лауреатів провела масштабний експеримент із нижньою білизною. Вчені закопали тисячу пар білизни більш ніж у 25 країнах, а через два місяці викопали їх і дослідили ступінь розкладання тканини. За характером пошкоджень матеріалу вони оцінювали біологічну активність ґрунту та роботу мікроорганізмів.
Своєрідним індикатором сімейних змін стала ще одна відзначена робота. Дослідники вивчали реакцію батьків на запах дітей і встановили, що дорослим зазвичай подобається запах маленьких дітей. Із переходом дитини до підліткового віку позитивна реакція на запах помітно слабшає.
Шнобелівська премія виникла як пародійна альтернатива традиційним науковим нагородам, однак її мета не зводиться до висміювання науки. Організатори використовують незвичайні дослідження, щоб показати несподівані сторони наукового методу та привернути увагу до робіт, які можуть залишатися поза межами популярного порядку денного.
Незвичайність тем не означає відсутності практичної цінності. Дослідження поведінки змій може допомагати краще розуміти механізми укусів, експерименти з ґрунтом — оцінювати його біологічну активність, а роботи з мікроскопічними соплами — розвивати технології точного виробництва. Саме поєднання гумору та реального наукового запитання залишається головною особливістю премії.
