Угорщина виступила проти направлення до Європейської ради та Європейської комісії спільного листа від усіх 27 держав-членів Європейського Союзу щодо подальшого просування переговорного процесу про вступ України та Молдови до ЄС. Через відсутність одностайної підтримки документ не був схвалений 23 червня, а питання планують повторно розглянути наступного тижня на рівні країн-членів блоку.
Йдеться про черговий процедурний етап після рішення Євросоюзу від 15 червня, коли держави-члени погодили відкриття першого переговорного кластера для України та Молдови. Саме після цього мала бути затверджена спільна позиція ЄС, яка формалізує подальші кроки у переговорах про членство. Однак для ухвалення такого документа необхідна згода всіх 27 країн, що дає будь-якій державі право фактично заблокувати процес.
Позиція Будапешта свідчить про збереження обережного підходу до розширення Євросоюзу на схід. Угорщина протягом останніх років неодноразово використовувала механізм консенсусу для впливу на рішення щодо України. Раніше тодішній прем’єр-міністр Віктор Орбан виступав проти відкриття переговорів про членство України в ЄС, наголошуючи на необхідності додаткових консультацій та оцінки наслідків такого кроку для самого блоку.
Після зміни уряду позиція Угорщини частково змінилася. Новий прем’єр-міністр Петер Мадяр не став заперечувати проти початку переговорного процесу, однак наполіг на виключенні із загальних документів формулювання про вступ України до Європейського Союзу «якнайшвидше». Таким чином Будапешт підтримав запуск переговорів, але виступив проти будь-яких сигналів щодо прискореної інтеграції Києва до європейських структур.
Минулого тижня Петер Мадяр заявив, що не вважає доцільним одночасне відкриття всіх шести переговорних кластерів для України. На його думку, такий підхід може створити нерівні умови для інших держав-кандидатів. Зокрема, угорський прем’єр звернув увагу на Сербію, Албанію, Чорногорію та Північну Македонію, які протягом багатьох років проходять процедури наближення до членства та виконують необхідні критерії для просування переговорів.
Переговорний процес щодо вступу України до ЄС залишається одним із найважливіших зовнішньополітичних напрямків для Києва. Після отримання статусу країни-кандидата Україна розпочала адаптацію законодавства до норм Євросоюзу та реалізацію реформ у сферах правосуддя, антикорупційної політики, державного управління та захисту прав людини. Відкриття переговорних кластерів вважається одним із ключових етапів на шляху до повноправного членства.
Водночас усередині Європейського Союзу тривають дискусії щодо темпів розширення. Частина держав підтримує максимально швидке просування України, аргументуючи це геополітичними викликами та необхідністю посилення європейської безпеки. Інші країни наголошують на дотриманні стандартної процедури вступу та виконанні всіх умов без винятків і спеціальних механізмів.
Окремо обговорюються можливі проміжні формати інтеграції. Серед запропонованих варіантів розглядається модель асоційованого членства, яка дозволила б Україні брати участь у роботі окремих інституцій Євросоюзу до завершення повноцінного переговорного процесу. Такий статус міг би передбачати участь у зустрічах міністрів і лідерів країн ЄС без права голосу та без автоматичного доступу до спільного бюджету блоку.
Чергове блокування процедурного рішення демонструє, що переговори про вступ України до Європейського Союзу залишаються не лише технічним, а й політичним процесом. Подальше просування переговорних кластерів залежатиме від здатності держав-членів досягати консенсусу щодо майбутнього розширення ЄС та місця України в європейській спільноті.
