Президент Фінляндії Александер Стубб 1 жовтня заявив в інтерв’ю RTL у Люксембурзі, що європейським країнам на певному етапі доведеться відновити прямий діалог із Росією щодо війни проти України. За його словами, зараз основні канали комунікації щодо врегулювання перебувають у США, однак Європі необхідно готуватися до більш безпосередньої дипломатичної взаємодії з Москвою.
Стубб заявив, що Європа нині діє в межах своєрідної американської «переговорної парасольки». Сам фінський президент, за його словами, щотижня контактує з американськими переговорниками та майже щодня – з українською стороною. Він вважає, що дипломатичні зусилля мають залишатися частиною європейської політики поряд із продовженням тиску на Росію.
«На якомусь етапі нам у Європі потрібно зняти психологічний бар’єр і зрозуміти, що натискання кнопки вимкнення звуку не працює», – сказав Стубб. Він пояснив свою позицію тим, що дипломатія передбачає безпосередню розмову, а її кінцевою метою є пошук компромісів.
Водночас фінський президент окремо наголосив, що активізація європейських контактів із Москвою має відбуватися за згодою Києва та бути корисною для України. За його словами, він отримував сигнали про зацікавленість української сторони в тому, щоб європейські держави відігравали активнішу роль у дипломатичному процесі.
Стубб також пов’язав переговорний трек із необхідністю продовжувати підтримку України. Серед найближчих пріоритетів він назвав посилення протиповітряної оборони, захист енергетичної інфраструктури та фінансування. Паралельно, за його словами, Європа має зберігати санкційний тиск на Москву, не відмовляючись від можливості дипломатичного контакту.
Позиція Стубба щодо прямого діалогу з Росією не є новою. Ще в червні 2026 року він заявляв, що настав час Європі почати дипломатичні контакти з російським керівництвом для пошуку шляхів завершення війни. Водночас тоді фінський президент зазначав, що не планує особисто очолювати такий діалог.
У серпні Стубб також пояснював, що США відіграють провідну роль у переговорах, але рішення щодо європейської безпеки не можуть ухвалюватися без участі самої Європи. Він говорив про необхідність активної роботи між Вашингтоном, Києвом та європейськими столицями ще до безпосереднього переходу до повноцінних переговорів із Москвою.
Фінляндія має окреме значення для європейської дискусії про відносини з Росією. Країна має тривалий сухопутний кордон із РФ і після початку повномасштабної війни змінила свою багаторічну політику військового неприєднання: у 2023 році Фінляндія стала членом НАТО. Швеція приєдналася до Альянсу наступного року, що суттєво змінило безпекову архітектуру Північної Європи.
Сам Стубб став президентом Фінляндії у березні 2024 року. До цього він обіймав посади прем’єр-міністра, міністра закордонних справ і міністра фінансів країни, а також працював у структурах Європейського Союзу. У міжнародних переговорах щодо України він останнім часом виступає одним із європейських політиків, які підтримують тісну координацію з Вашингтоном і одночасно наполягають на більшій ролі Європи.
