Президент США Дональд Трамп і голова КНР Сі Цзіньпін 24 вересня провели переговори в Білому домі у Вашингтоні, під час яких обговорили ситуацію в Україні, на Близькому Сході та Корейському півострові. Зустріч відбулася в межах державного візиту Сі до США і стала черговим контактом лідерів двох найбільших економік світу. За підсумками переговорів сторони також домовилися підтримувати одна одну в організації майбутніх самітів АТЕС і G20.
Згідно з повідомленням китайського уряду, українське питання було частиною ширшого обговорення міжнародної та регіональної ситуації. Водночас Пекін не оприлюднив подробиць щодо позицій Трампа і Сі стосовно можливого завершення війни, конкретних пропозицій або подальших дипломатичних кроків.
Напередодні зустрічі президент України Володимир Зеленський заявив, що попросив Трампа передати Сі Цзіньпіну прохання використати вплив Пекіна для тиску на Росію з метою припинення війни. За словами Зеленського, йшлося, зокрема, про можливі заходи для деескалації та припинення ударів по енергетичній інфраструктурі. Трамп, за словами українського президента, погодився передати це звернення китайському лідеру.
У китайському повідомленні за підсумками переговорів окремої домовленості щодо війни в Україні не зазначено. Сторони лише підтвердили обмін думками щодо «української кризи» разом із ситуацією на Близькому Сході та Корейському півострові. Через це залишається невідомим, чи обговорювали лідери конкретні механізми впливу на Москву та можливі умови майбутніх переговорів.
Основну увагу Пекін у своєму викладі переговорів приділив відносинам між Китаєм і США. Сі заявив про необхідність перетворювати досягнуте раніше взаєморозуміння на практичні результати та будувати конструктивні, стратегічні й стабільні відносини. За його словами, співпраця має залишатися основою двосторонніх відносин, а конкуренцію необхідно контролювати.
Окремим напрямом переговорів стала торгівля. За даними китайської сторони, переговорні команди двох країн провели новий раунд консультацій і досягли спільної домовленості. Водночас деталі угоди в оприлюдненому повідомленні не наведені. Сі закликав сторони продовжувати роботу над скороченням торговельно-економічних розбіжностей.
Президенти також обговорили штучний інтелект. Сі заявив, що Китай і США мають значні можливості в цій сфері та можуть не лише конкурувати, а й співпрацювати. Він запропонував продовжити діалог щодо ризиків і переваг технології та спільно запобігати її неналежному або зловмисному використанню.
Ще однією темою став Тайвань. Сі закликав Вашингтон дотримуватися позиції щодо недопущення незалежності острова та обережно підходити до цього питання. Пекін вважає Тайвань частиною Китаю, тоді як США не мають дипломатичних відносин із Тайванем, але підтримують із ним неофіційні зв’язки та постачають озброєння.
Під час візиту Сі у Вашингтоні відбулася офіційна церемонія зустрічі з військовими почестями, після якої президенти провели переговори та взяли участь у державній вечері. Білий дім назвав поїздку державним візитом, до програми якого увійшли зустрічі лідерів, офіційних делегацій і представників бізнесу.
Наступними важливими майданчиками для контактів Вашингтона і Пекіна стануть саміти АТЕС та G20. Саміт АТЕС запланований на листопад у Китаї, а зустріч G20 має відбутися у Флориді. Трамп і Сі домовилися підтримувати проведення цих заходів, що передбачає подальші контакти між американською та китайською сторонами на найвищому рівні.
Сі Цзіньпін очолює Китай із 2012 року та залишається генеральним секретарем Комуністичної партії Китаю. Дональд Трамп у січні 2025 року вдруге вступив на посаду президента США. Відносини Вашингтона і Пекіна протягом останніх років залишаються предметом переговорів щодо торгівлі, технологій, безпеки, Тайваню та міжнародних конфліктів. Китай водночас підтримує контакти з Росією та заявляє про необхідність політичного врегулювання війни.
Зустріч 24 вересня відбулася на тлі спроб Вашингтона та Пекіна стабілізувати двосторонні відносини після тривалих суперечок у сфері торгівлі та технологій. Конкретні результати переговорів щодо війни в Україні, зокрема можливість подальших кроків Китаю щодо Росії, сторони публічно не розкрили.
