Президент Південної Кореї Лі Чже Мьон заявив про порушення Україною домовленості не розголошувати інформацію про передачу Сеулу двох військовополонених із КНДР. Заяву він оприлюднив 24 вересня 2026 року після того, як президент України Володимир Зеленський повідомив про передачу північнокорейських військових під час виступу на Генеральній асамблеї ООН у Нью-Йорку. За словами Лі, розголошення може мати наслідки для дипломатії, національної безпеки та ситуації на Корейському півострові.
Зеленський у виступі на Генасамблеї ООН розповів, що Україна передала Південній Кореї двох військових КНДР, яких українські сили взяли в полон під час бойових дій у Курській області Росії. Президент України також повідомив, що один із північнокорейських військових намагався вчинити самогубство. За словами Зеленського, обидва полонені висловили бажання залишитися в Південній Кореї.
Лі Чже Мьон пояснив, що Сеул погодився на конфіденційність через можливі ризики для самих військовополонених та їхніх родичів, які перебувають у Північній Кореї. Президент заявив, що не знає, які обставини спонукали українську сторону порушити домовленість і оприлюднити інформацію. Він назвав ситуацію такою, що викликає «глибокий жаль».
Південнокорейський лідер також заявив, що людей, які заради власної вигоди ставлять під загрозу життя інших та національну безпеку, називають «вбивцями або зрадниками». Ці слова Лі опублікував у соціальній мережі під час перебування в Мексиці. Президент водночас наголосив, що рішення не повідомляти публічно про передачу полонених ухвалювалося з урахуванням безпеки людей, яких воно безпосередньо стосувалося.
Українська сторона представила іншу позицію щодо характеру розголошення. В Офісі президента заявили, що Київ повідомив лише про сам факт передачі двох північнокорейських військових, не розкриваючи деталей операції. Українська сторона також вказала, що після завершення передачі питання публічного підтвердження самого факту перебування полонених у Південній Кореї має окремий характер.
Південна Корея підтвердила проведення контактів з Україною щодо військовополонених. Представники адміністрації Лі заявили, що з міркувань безпеки не розкриватимуть подробиці їхнього переміщення, стану та подальшого перебування. Міністерство закордонних справ Південної Кореї також повідомило про комунікацію з Україною та іншими сторонами, залученими до вирішення питання.
Двох військових КНДР українські сили захопили в Курській області Росії на початку 2025 року. Пізніше вони заявили про бажання потрапити до Південної Кореї. Їхнє переміщення стало окремим дипломатичним питанням, оскільки Пхеньян і Сеул не мають нормальних дипломатичних відносин, а Північна Корея офіційно розглядає Південну Корею як ворожу державу.
Питання північнокорейських військових набуло особливого значення після того, як КНДР направила своїх військовослужбовців до Росії для участі у війні проти України. Південна Корея уважно стежить за військовою співпрацею Москви та Пхеньяна, яка стала одним із факторів зміни безпекової ситуації у Східній Азії та Європі.
Водночас адміністрація Лі Чже Мьона проводить політику, спрямовану на відновлення діалогу з Північною Кореєю. Під час виступу на Генеральній асамблеї ООН південнокорейський президент закликав Вашингтон і Пхеньян повернутися до переговорів та запропонував поетапний підхід до вирішення питання північнокорейської ядерної програми.
Для Сеула ситуація з двома полоненими має одночасно гуманітарний, дипломатичний та безпековий вимір. Вона стосується відносин Південної Кореї з Україною, наслідків участі КНДР у війні Росії проти України та потенційних ризиків для родичів військових, які залишаються в Північній Кореї. Подальші деталі домовленостей між Києвом і Сеулом сторони поки що не розкривають.
