15 вересня 2026 року командувач Третього армійського корпусу Андрій Білецький підтвердив проведення операції «Вівальді» на півночі Донецької області поблизу Лимана. За оцінкою Інституту вивчення війни (ISW), дії Сил оборони порушили російські плани щодо широкого оточення українського «поясу фортець» та ускладнили подальший наступ РФ на Слов’янськ.
Білецький заявив, що під час першого етапу операції українські військові зачистили від російських груп 75 кв. км території та ще понад 10 кв. км деокупували. Сили оборони звільнили Середнє, а також зачистили Новоселівку, Олександрівку, Ярову та околиці Корового Яру. В ISW зазначили, що українські підрозділи, ймовірно, просунулися далі, ніж було офіційно оголошено.
Окремим напрямом «Вівальді» стала боротьба з російською логістикою. За даними ISW, оператори безпілотних систем Третього армійського корпусу проводили удари на глибину спочатку до 50 км від лінії фронту, а згодом — до 120 км. У корпусі заявили, що такі дії змусили російські війська розосереджувати склади пального й боєприпасів, командні пункти, вузли зв’язку та транспорт.
Українська сторона також повідомила про вплив ударів на постачання пального. За даними корпусу, російські війська були змушені перенести частину логістичних можливостей за межі окупованих територій, зокрема до Воронезької області. ISW пов’язує ці дії з ширшою українською кампанією ударів по російській логістиці на окупованих територіях, яка триває з весни 2026 року.
ISW оцінює, що успіхи українських сил на північ від Лимана зробили нереалістичним російський задум щодо оточення «поясу фортець» із півночі та півдня. Йдеться про район Слов’янська, Краматорська та Дружківки. Російське командування розглядало захоплення Лимана та подальший вихід до району на захід від Слов’янська як частину північної складової ширшого маневру.
Водночас російські війська продовжують наступальні дії на інших ділянках навколо «поясу фортець». За даними ISW, 14–15 вересня вони атакували поблизу Лимана, на схід від Слов’янська, а також біля Костянтинівки та Дружківки, але аналітики не зафіксували підтвердженого просування на цих напрямках. Російські сили також продовжують застосовувати авіаційні бомби, безпілотники та реактивні системи для ударів по містах і шляхах постачання.
Російські військові блогери, яких цитує ISW, почали визнавати проблеми на північному фланзі російського угруповання. Один із них заявив, що українські успіхи затримають наступ на Слов’янськ, а північний фланг російських сил у районі на південний схід від Лимана та схід від Краматорська став уразливішим для контратак і ударів по логістиці. Інші російські автори пов’язують втрати з передачею командуванню завищених даних про просування військ.
Оцінка ISW не означає припинення російської кампанії на Донеччині. Аналітики зазначають, що Москва продовжує намагатися просуватися до «поясу фортець» із півдня та південного заходу. Російське командування може переглянути задум операції після втрати виступу на північ від Лимана, однак подальший розвиток ситуації залежатиме від здатності українських військ утримувати здобуті позиції та перешкоджати відновленню російської логістики.
Операція «Вівальді» стала публічно відомою 15 вересня, хоча українські та OSINT-джерела повідомляли про активні дії в районі Лимана ще до офіційного підтвердження. ISW зазначає, що українські сили протягом кількох місяців поступово ліквідовували російський виступ на північ від міста. Для російських 25-ї та 20-ї загальновійськових армій цей напрямок був пов’язаний із планами захоплення Лимана та подальшого просування на захід і південний захід.
